Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 подушку <g/> , одна сама за себе <g/> . В оповіданні сонце вже зайшло <g/> , тіні вже подовжились <g/> , сіно в копицях
doc#81 їх поділяли скляні стіни <g/> . Радянська система вже почала свою стратегію вимішування <g/> , всі
doc#40 . Одначе і тут можна помилитися <g/> , не кажучи вже про те <g/> , що це критерії не мовні <g/> , а позамовні <g/> .
doc#81 , вони вже заповнювали простір під ліжками <g/> , і вже не лишалося того простору <g/> . По-старому я
doc#89 , що становить собою той критик <g/> , що його оце вже не першу статтю я читаю <g/> » <g/> . </p><p> Одна з насолод
doc#26 мого вступного слова сьогодні <g/> . Але коли воно вже мусить бути </p><p><g/> Поезія « <g/> До Основ'яненка <g/> » насичена
doc#65 й південнослов'янських мов <g/> , не кажучи вже про конечну для україніста румунську мову і
doc#40 » ( <g/> Петл <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Вона <g/> , між нами кажучи <g/> , привикла вже до вас <g/> » ( <g/> Лепк <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Усе є брехня <g/> , починаючи від
doc#81 богошукання й богобудування <g/> , про акмеїзм <g/> , а вже й поготів про футуризм <g/> , ледве чи знали тут
doc#40 Але таке вільне прилягання до будь-якого слова вже не характеристичне для прислівника <g/> , і ці слова
doc#63 намічався початок нового руху <g/> , спрямованого вже знову на своє <g/> , глибинне <g/> , але на вищому щаблі —
doc#83 своїми сусідами <g/> . Згадаймо ставання Німеччини вже в XIX сторіччі <g/> . Для об'єднання німецьких
doc#24 в сьогодні <g/> , то і мертве живе в живому <g/> . Вгадаймо вже наведені в попередньому розділі мотиви
doc#30 атак у літературі я не люблю <g/> . Третьої книжки я вже не читав8. А сваритися я не сварився <g/> . </p><p> Тепер
doc#49 поезії захитає це перше враження ( <g/> на яке вже впіймалося кілька критиків <g/> ) <g/> . Увесь Барчин
doc#84 до майбутнього <g/> . У Миколи Куліша в образі Марини вже є проблиски цього відчуття <g/> . Зрозуміти це —
doc#56 вони одначе — література <g/> , а деякі — поезія <g/> . А це вже на нашому більше <g/> , ніж сірому <g/> , літературно-
doc#87 , такого щасливого життя <g/> . Коли слимакові вже не сила більше сидіти в своїй хатинці <g/> , коли
doc#81 у нас нема <g/> , якісь легковажні ерзаци <g/> , а земля вже наскрізь промерзла <g/> , і треба було б добрих ломів
doc#81 або на Московській <g/> , не кажучи вже про дальші околиці <g/> . </p><p> Не було на дальші маршрути