Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Петренком ( <g/> “ <g/> Политика <g/> ” 109 <g/> ) <g/> ; в половині 1919 р. Всеросійський Виконавчий Комітет ( <g/> тобто політичне тіло Росії <g/> ) видав декрет “ <g/> Про об'єднання радянських Республік <g/> : Росії <g/> , України <g/> , Латвії <g/> , Литви й Білоруси для боротьби з міжнародним імперіалізмом <g/> ” ( <g/> “ <g/> Политика <g/> ” 11 <g/> ) <g/> , що б це не означало — чи політичний <g/> , чи воєнний союз <g/> ; російська армія окупувала країну ( <g/> вже 16 грудня 1917 р. верховний головнокомандувач збройних сил радянської Росії М. Криленко наказав припинити українізацію військових частин <g/> .
doc#98 Володимировичу <g/> ! </p><p> Пробачте <g/> , що пишу цього <g/> , хай і коротенького листа від руки ( <g/> вже <g/> , як бачите <g/> , не зовсім твердої <g/> ) <g/> , бо оказія до Нью-Йорка трапилась несподівано
doc#63 <p> Почався цей рух від окремих ноток у Михайла Ста- рицького <g/> , далі <g/> , спричинив такі різнорідні явища <g/> , як Леся Українка й Михайло Коцюбинський <g/> , що випередили свій час і тому лишилися були в свідомості сучасників ніби осторонь літературного руху <g/> , — і такі м о д н і прояви <g/> , як Олесь <g/> , Вороний <g/> , Чупринка <g/> , Винниченко <g/> , що здобули катастрофічну популярність — і своїх вершин цей рух досяг у повороті до джерел із запереченні модно-поверхових европеїстів сьогоднішньої хвилини ( <g/> вже не кажучи про суто провінціональні переломлення европеїзму <g/> ) <g/> , — у неоклясицизмі <g/> . </p>
doc#40 Крім того <g/> , родовий відмінок приналежносте забезпечує деякі можливості вислову <g/> , яких не має присвійний прикметник <g/> , як от <g/> : тільки родовий відмінок приналежносте дає змогу передавати число власників <g/> : « <g/> Вона ( <g/> хата <g/> ) вже давно не Чепелишина <g/> , а внуків </p><p> її <g/> » ( <g/> Кон <g/> .
doc#81 Він <g/> , не прикрашаючи дійсности <g/> , цинічно заявив <g/> , що це річ цілком можлива <g/> , що підручник ( <g/> Бойкова й Шевчука <g/> ) вже є і зовсім добрий <g/> , єдине <g/> , що в ньому недобре <g/> , це прізвища упорядників <g/> , які опинилися серед ворогів народу <g/> , і що фактично новий підручник можна було б скласти за півгодини <g/> , тільки переписавши прізвища на Кагановича й Шевельова <g/> , але <g/> , щоб дотриматися декоруму <g/> , Наркомос дав нам місяць часу <g/> .
doc#41 ) <g/> , вже майже абстрактна в своїй загальності анекдота <g/> . </p>
doc#18 української молодіжі <g/> » <g/> , вже цитований <g/> .
doc#4 Так постає образ вимінности смерти своєї й свого коханого в поезії « <g/> Над твоєю труною не плакатиму <g/> » <g/> , вже тут згадуваний <g/> , так смерть іншого в поезії « <g/> По кому дзвонять <g/> ?
doc#22 На самому початку викрив його майбутній час <g/> , коли він <g/> , ще не доїхавши до Америки <g/> , вже знав <g/> , що буде спіткатися з горем <g/> .
doc#11 Не знаю <g/> , чи цей мовний факт був відомий під час заснування бубабізму <g/> , вже не один рік тому <g/> ) <g/> .
doc#81 Статистики я не маю <g/> , але маю моє особисте враження <g/> , євреї довше намагалися втримати приватну ініціятиву і довше мали успіх у цьому <g/> , ніж люди інших національностей <g/> , крім хіба вірменів <g/> , які тримали в своїх руках чищення черевиків <g/> , аж поки не були всі виарештувані <g/> , вже в тридцятих роках і то у всесоюзному маштабі <g/> , — ліквідація останньої цитаделі приватної ініціятиви <g/> , цитаделі <g/> , що загрожувала в уяві НКВД відродженням капіталізму в СРСР <g/> . </p>
doc#81 <p> Після того <g/> , як мене випустили <g/> , вже темним вечором <g/> , з НКВД і я повернувся додому <g/> , де мати не знала <g/> , що робити від хвилювання <g/> , що я зник <g/> , не попередивши <g/> , і я мусів якось вибріхуватися <g/> , я різко увірвав свої зустрічі з будь-якими знайомими <g/> , крім Файбишенка <g/> .
doc#4 Ця поезія — це <g/> , власне <g/> , вже постійний діялог з собою <g/> , і він не може не поглинути того <g/> , хто його чує на сторінках її книги <g/> , в її « <g/> нових <g/> » поезіях <g/> .
doc#35 Але ближче знайомство покаже нам <g/> , що світогляд цей у Барановича вже підточений і захитаний у своїх основах <g/> , що це <g/> , власне <g/> , вже тільки відгомін минулої епохи <g/> , що як тільки доходить до практичної діяльности <g/> , до зустрічі з життям <g/> , так він кориться зовсім іншим правилам життєвої поведінки <g/> , і що і в писаннях його можна знайти зовсім інші мотиви <g/> .
doc#53 Дальші <g/> , вже фольклорні тексти відокремлені двома варіянтами рукописної абетки і двома короткими реченнями <g/> , цією абеткою писаними <g/> , а далі таблицею цифр ( <g/> « <g/> Личба <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#95 А старий колись « <g/> Березіль <g/> » <g/> , він і далі там таки <g/> , тільки й далі <g/> , вже від 1933 року не « <g/> Березіль <g/> » <g/> , а казенний театр ім <g/> .
doc#76 Натомість на півдні їхній тривалий наступ на північну частину києво-поліських говірок тривав до новітніх часів і був спинений хіба що встановленням сучасного кордону Білоруси і України вже в 20 столітті ( <g/> хоч триває далі <g/> , вже в формі політично-адміністративного тиску на Берестейщині на південь від Ясельди <g/> ) <g/> .
doc#81 <p> І. АНТОНИЧ </p><p> Скупавшись нагло у нічнім дощі <g/> , </p><p> Вже вітер ліг на білий пляж сушитись <g/> … </p>
doc#3 В умовах центрально-східних говірок <g/> , які нас тут цікавлять <g/> , обидва ці процеси <g/> , можна думати <g/> , вже вповні виявилися ( <g/> що не конче значить — повністю реалізувалися <g/> ) на середину 17 ст <g/> .
doc#67 <p> Я думаю <g/> , вже можна побачити <g/> , що я хочу сказати <g/> .