Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 мусить добре подумати <g/> , перше налагодитись <g/> , а тоді вже казати <g/> , ніби перше перележить в думці з російського <g/> » <g/> .
doc#81 Я вже згадував тут цього сина тітки Наді <g/> , мого кузена <g/> , що жив у Києві і працював керівником антропологічного кабінету Академії Наук <g/> .
doc#70 Часом можна припускати пряме втручання планувальників мови чи адміністрації <g/> : тираж витиснув слово — наклад <g/> , іноземний — чужого <g/> , зібрання ( <g/> творів <g/> ) — збірку <g/> , художня література—красне письменство <g/> , бібліотека—книгозбірню <g/> , і вже з попереднього списку—живопис <g/> , язичництво <g/> … </p>
doc#81 Якщо я вступлю до партії <g/> , це буде головним у моєму житті <g/> , і мимоволі воно піде на шкоду моєму викладанню <g/> , а вже зовсім зашкодить моїй науковій праці <g/> .
doc#37 Я вже казав про те <g/> , як ми втратили <g/> , ніколи її не діставши <g/> , можливість порядкувати власного друкарнею <g/> .
doc#72 “ <g/> Наші молоді письменники <g/> , — бурчав Нечуй-Левицький <g/> , — вже одбилися од народньої мови <g/> , живучи в великих містах <g/> , стали міськими <g/> , кабінетними людьми <g/> ” ( <g/> 1907 <g/> , 45 <g/> ) <g/> .
doc#47 У Лятуринської вже перші контакти з пересічною <g/> , — не елітарно-празькою мистецько-літературно-українською еміграцією — в таборі в німецькому Ашаффенбурзі <g/> , з американською адміністрацією там таки породили трагічний конфлікт-протест <g/> , що знайшов своє втілення в « <g/> Єронимі <g/> » <g/> .
doc#49 <p> Не говорімо вже про те <g/> , що і в цьому пейзажі є образи ніби несполучні <g/> : сонце і хмари <g/> .
doc#81 Але і втеча <g/> , і арешт Німчинова сталися вже після моїх студентських років <g/> .
doc#51 Вже була мова про його синтетичний „Нарис історії української мови <g/> ” <g/> , виданий 1927р <g/> .
doc#40 , « <g/> Вже діти потомилися бігаючи <g/> , а наймити — носячи воду на самовар <g/> » — Неч <g/> .
doc#81 Радянська система вже почала свою стратегію вимішування <g/> , всі організації нового режиму були такі мішані <g/> , починаючи від спілки письменників <g/> , але персональних зв'язків я ще не спостерігав <g/> .
doc#45 Ми вже бачили <g/> , як це позначилося на його світосприйманні і на оцінці повсякденного життя <g/> .
doc#99 Нерозрізнення песимізму і гістерїї в поезії <g/> , літературі <g/> , мистецтві — це <g/> , звичайно <g/> , не конче провина мистців <g/> , дзеркало не відповідає за те <g/> , що перед ним миготить <g/> , і не будемо вкидати їх за це до ( <g/> вдосконалених і вже суто національних <g/> , рідних <g/> ) в'язниць <g/> .
doc#84 В оповіданні сонце вже зайшло <g/> , тіні вже подовжились <g/> , сіно в копицях уже пахло <g/> .
doc#43 Не кажу вже про незчисленні перескоки в минуле <g/> , при впровадженні майже кожного нового героя <g/> .
doc#68 <p> Куди не піткнешся — панують кайдани <g/> ; </p><p> То де вже спокою нам ждать <g/> ? </p>
doc#81 Ясно <g/> , це означало також велике й важке навантаження <g/> , найменше три дні на тиждень я викладав цілий день <g/> , по 10 годин <g/> , а вже ніколи не менше <g/> , ніж шість <g/> .
doc#81 Бував я також у Ленінµраді <g/> , де мене приймав Миша Бармас із мамою ( <g/> вітчима його тоді вже заарештували <g/> ) <g/> , востаннє в час російсько-фінської війни 1940 року <g/> , коли Ленінµрад був затемнений <g/> .
doc#103 Коли я був у Києві <g/> , вже після 24 серпня 1991 року <g/> , Олесь Гончар запросив мене до себе додому <g/> .