Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#94 А що вже казати про якогось там Лонґа чи Апулея <g/> !
doc#51 ” Житецького побачив світ 1889 р. <g/> ; що перший загальний нарис російської діалектології ( <g/> О. Соболевського <g/> ) вийшов 1897 р. <g/> , тоді як „Наречия <g/> , поднаречия и говоры Южной России в связи с наречиями Галичины <g/> ” К. Михальчука були опубліковані вже 1872 р. Щождо праць Потебні з історичної синтакси слов'янських мов <g/> , то вони й досі ледве чи мають щось рівне в загально славістичній літературі <g/> .
doc#11 Далі деклярація незалежности <g/> , коротенька <g/> , яких півтора десятки рядків <g/> , але не такі вже короткі привітання <g/> .
doc#70 Але є чимало імен <g/> , що вже роками фігурують <g/> , як імена без надії на майбутнє <g/> .
doc#24 <p> Він даний уже у вступному « <g/> Слові перед завісою <g/> » <g/> , даний як незмірне багатство ліній <g/> , фарб і структур <g/> , як зміст величезного багатства вмістів — від зеленого кольору цілини <g/> , через розбризк сірих плямок буденщини і чорну лінеарність напружених працею жил до свого апогею <g/> , до червоного кольору <g/> , « <g/> що так владно панує на нашому пано <g/> » <g/> , що викликає найбільшу екстазу автора і вже з себе виділяє все багатство додаткових тонів — смарагдових <g/> , фіялково-білих <g/> , аквамаринних <g/> , сріблястих і сили інших <g/> .
doc#35 Її ще вабить меч <g/> , але вона вже не дозволяє собі за нього взятися <g/> ; вона ще цікавиться життям національної спільноти <g/> , але в рішучий момент вона готова тричі цієї спільноти зректися <g/> .
doc#17 Це почасти накреслювалося вже в « <g/> Золотому череві <g/> » Кроммелінка і в харківській редакції « <g/> Прологу <g/> » Боднарчука й Курбаса <g/> .
doc#36 Вже тоді він ставився до селян <g/> , як до рівні ( <g/> казав І. Рєпінові <g/> : « <g/> От коли пізнається народ <g/>
doc#26 Але коли воно вже мусить бути </p>
doc#103 Коли я був у Києві <g/> , вже після 24 серпня 1991 року <g/> , Олесь Гончар запросив мене до себе додому <g/> .
doc#68 Не кажучи вже про емоційні перешкоди <g/> , бракує багатьох <g/> , більшосте потрібних фактичних даних <g/> .
doc#39 Тому ми вже не здивуємось <g/> , коли почуємо <g/> , що місяць був прив'язаний другої ночі до хреста тоненькою павутинкою <g/> , щоб не зірвався він в чорну неміренність ночі <g/> , а ось летітиме нічний жук <g/> , зачепить павутинку <g/> , порве її — і не стане місяця <g/> .
doc#85 Для неоклясиків Шевченка-поета не існує вже <g/> . </p>
doc#2 Тільки опис <g/> , жадних висловів почуття <g/> , не казавши вже про « <g/> я <g/> » автора <g/> .
doc#77 <p> </doc> </p><p> РОЗДІЛ З БІОГРАФІЇ ПОКОЛІННЯ </p><p> « <g/> Автор дає не слово <g/> , а людину <g/> » </p><p> Улас Самчук </p><p> 1 </p><p> Люди пишуть мемуари звичайно на старості <g/> , тоді <g/> , коли їм здається <g/> , що їхня життьова місія вже виконана і треба свій досвід викласти на папері <g/> .
doc#56 Нове слово - якщо вже йдеться про публічні деклярації — може і повинно бути тільки одне <g/> , беззастережне визнання повної незалежносте України на всій її адміністративній і етнографічній території <g/> .
doc#59 Оповитий таємничістю підпілля <g/> , всюдисущий <g/> , недосяжний <g/> , непереможний <g/> , незламний <g/> , організатор і виконавець <g/> , воля і розум <g/> , розум і руки <g/> : « <g/> Ірина везли вже в табір смерти <g/> .
doc#18 З названим ім'ям Мойсея або з посутнім посиланням на нього образ непокоїв Франка вже 1075 року в « <g/> Пєтріях і Довбущуках <g/> » <g/> ; виринув у поезії « <g/> Я буду жити <g/> , бо я хочу жиги <g/> » 1880 року <g/> , « <g/> Ex nihilo <g/> » ( <g/> 1885 <g/> ) <g/> , « <g/> Заповіті Якова <g/> » і « <g/> По-людськи <g/> » <g/> , в складі « <g/> Жидівських мелодій <g/> » 1889 року <g/> ; майнув навіть у такому <g/> , здавалося б <g/> , далекому творі <g/> , як « <g/> Лис Микита <g/> » ( <g/> 1896 <g/> ) <g/> , і в « <g/> Перехресних стежках <g/> » ( <g/> 1900 <g/> ) і в « <g/> Похороні <g/> » ( <g/> 1897 <g/> ) <g/> ; став темою поезії « <g/> Серцем молився Мойсей <g/> » у « <g/> Моему
doc#32 <p> Пізніше вже <g/> , десь за 15-20 років <g/> , на обріях Академії почали з'являтися люди третього покоління <g/> , виховані вже в американській школі <g/> .
doc#40 А коли ми це відзначимо <g/> , то вже віддамо певну данину діяхронному принципові <g/> .