Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 впізнаєш автора « <g/> Причинної <g/> » і « <g/> Катерини <g/> » <g/> . І все ж між першим і останніми творами відчувається
doc#1 у Галілеї й одночасно в Україні <g/> , - далеко <g/> , а все ж близько <g/> , давно и сьогодні <g/> . Але в « <g/> Неофітах <g/> » це
doc#1 у черево чернече <g/> ! </p><p> А ви <g/> , святиє предотечі <g/> , </p><p> По всьому світу розійшлись </p><p> І крихту хліба понесли </p><p> Царям
doc#1 Якщо читати « <g/> Титарівну-Немирівну <g/> » <g/> , не знаючи всієї його попередньої творчости <g/> , то це буде лише
doc#1 є він сам <g/> . Він переймає і пропускає через себе всі образи своєї поезії <g/> , усі образи реальности <g/> .
doc#1 , трактуючи цю мініятюру <g/> , зібрати докупи всі мотиви Шевченкової поезії <g/> , з якими її
doc#1 ті чи інші алюзії <g/> , але і в кращому випадку все те буде тільки гіпотезою <g/> , тільки вірогідністю
doc#1 , образи повторення прийменника « <g/> меж <g/> » — це все <g/> , як і сам розмір вірша <g/> , цілком відповідає
doc#1 нам <g/> , небого <g/> … » — жартівливо-сумна <g/> . При всій любові поета до цього світу — </p><p> Бач <g/> , який широкий <g/> , </p>
doc#1 його поезія <g/> , його здобутки залишається жити <g/> . Всі аспекти життя і смерти творять єдину гармонію <g/> . </p>
doc#1 є не просто ключем до цього вірша <g/> . Це - ключ до всієї Шевченкової творчости останнього року його
doc#1 очам <g/> , </p><p> Земним богам-царям <g/> , </p><p> І плуги <g/> , й кораблі </p><p> І всі добра землі <g/> , — </p><p> тим самим залишаючи людству
doc#1 апостол правди і науки <g/> . А той <g/> , опираючись на всіх « <g/> доброзиждущих <g/> » і « <g/> чистих серцем <g/> » <g/> , звергне «
doc#1 Кочубеї-Нагаї <g/> ; </p><p> Було добра того чимало <g/> . </p><p> Минуло все <g/> , та не пропало <g/> , </p><p> Остались шашелі <g/> ; гризуть <g/> , </p>
doc#1 , він знову повторює той же рядок <g/> : </p><p> Минуло все <g/> , та не пропало <g/> , — </p><p> а після того підхоплює раніше
doc#1 не обмежується слов'янами <g/> , а поширюється на все людство <g/> . </p><p> « <g/> Було б великою помилкою вважати
doc#1 короткі — переважно два-три роки кожен <g/> . Проте весь його поетичний доробок <g/> , як ми знаємо <g/> , охоплює
doc#2 контрасти зеленого і червоного аж горять <g/> , а за всім виразний психологічний підтекст почувань
doc#2 ніби почалася гра примітивною дудкою <g/> , а далі все нові і все складніші інструменти
doc#2 гра примітивною дудкою <g/> , а далі все нові і все складніші інструменти приєднувалися <g/> , і