This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | впізнаєш автора « <g/> Причинної <g/> » і « <g/> Катерини <g/> » <g/> . І | все | ж між першим і останніми творами відчувається |
doc#1 | у Галілеї й одночасно в Україні <g/> , - далеко <g/> , а | все | ж близько <g/> , давно и сьогодні <g/> . Але в « <g/> Неофітах <g/> » це |
doc#1 | у черево чернече <g/> ! </p><p> А ви <g/> , святиє предотечі <g/> , </p><p> По | всьому | світу розійшлись </p><p> І крихту хліба понесли </p><p> Царям |
doc#1 | Якщо читати « <g/> Титарівну-Немирівну <g/> » <g/> , не знаючи | всієї | його попередньої творчости <g/> , то це буде лише |
doc#1 | є він сам <g/> . Він переймає і пропускає через себе | всі | образи своєї поезії <g/> , усі образи реальности <g/> . |
doc#1 | , трактуючи цю мініятюру <g/> , зібрати докупи | всі | мотиви Шевченкової поезії <g/> , з якими її |
doc#1 | ті чи інші алюзії <g/> , але і в кращому випадку | все | те буде тільки гіпотезою <g/> , тільки вірогідністю |
doc#1 | , образи повторення прийменника « <g/> меж <g/> » — це | все | <g/> , як і сам розмір вірша <g/> , цілком відповідає |
doc#1 | нам <g/> , небого <g/> … » — жартівливо-сумна <g/> . При | всій | любові поета до цього світу — </p><p> Бач <g/> , який широкий <g/> , </p> |
doc#1 | його поезія <g/> , його здобутки залишається жити <g/> . | Всі | аспекти життя і смерти творять єдину гармонію <g/> . </p> |
doc#1 | є не просто ключем до цього вірша <g/> . Це - ключ до | всієї | Шевченкової творчости останнього року його |
doc#1 | очам <g/> , </p><p> Земним богам-царям <g/> , </p><p> І плуги <g/> , й кораблі </p><p> І | всі | добра землі <g/> , — </p><p> тим самим залишаючи людству |
doc#1 | апостол правди і науки <g/> . А той <g/> , опираючись на | всіх | « <g/> доброзиждущих <g/> » і « <g/> чистих серцем <g/> » <g/> , звергне « |
doc#1 | Кочубеї-Нагаї <g/> ; </p><p> Було добра того чимало <g/> . </p><p> Минуло | все | <g/> , та не пропало <g/> , </p><p> Остались шашелі <g/> ; гризуть <g/> , </p> |
doc#1 | , він знову повторює той же рядок <g/> : </p><p> Минуло | все | <g/> , та не пропало <g/> , — </p><p> а після того підхоплює раніше |
doc#1 | не обмежується слов'янами <g/> , а поширюється на | все | людство <g/> . </p><p> « <g/> Було б великою помилкою вважати |
doc#1 | короткі — переважно два-три роки кожен <g/> . Проте | весь | його поетичний доробок <g/> , як ми знаємо <g/> , охоплює |
doc#2 | контрасти зеленого і червоного аж горять <g/> , а за | всім | виразний психологічний підтекст почувань |
doc#2 | ніби почалася гра примітивною дудкою <g/> , а далі | все | нові і все складніші інструменти |
doc#2 | гра примітивною дудкою <g/> , а далі все нові і | все | складніші інструменти приєднувалися <g/> , і |