Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Всіх людей і лякав <g/> , і втішав <g/> » — Греб <g/> .
doc#4 Всі ці « <g/> листки з щоденника <g/> » чергуються в вільній співгрі <g/> , в мало не карнавальному хороводі найнесполучніших масок <g/> .
doc#64 Весь бруд тепер виплив нагору і мусує <g/> , як дріжджі <g/> , користається з нагоди <g/> , щоб десь зачепитися <g/> , пристосуватися <g/> , швидше закоренитися <g/> , пустити нові пагінці <g/> .
doc#62 Всі вони мають відкладені гроші <g/> , всі вони віддають за своїми дочками десятки тисяч <g/> " ( <g/> с. 593 <g/> ) <g/> . </p>
doc#31 Увесь цей жмут обвинувачень вивершується мазохістичним — інакше важко це назвати — закидом у хвильовизмі7. </p><p> Це те коло мряковинних марень ( <g/> бо ідеями цього назвати не можна <g/> ) <g/> , що виступає також у статті суто політичного характеру « <g/> В якому відношенні до " <g/> хвильовизму <g/> " " <g/> всі ті <g/> "» ( <g/> текст у збірці « <g/> Будівництво Радянської України <g/> » <g/> ) <g/> , спрямованої проти « <g/> шумськістського <g/> » ухилу в Комуністичній партії Західної України і написаної <g/> , треба думати <g/> , ще десь наприкінці 1928 р. Тут шумськізм був схарактеризований <g/> , за Л. Кагановичем <g/> , як « <g/> еклектична юшка націонал-комунізму і українського шовінізму <g/> » <g/> , а хвильовизм як « <g/> теорія боротьби проти КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , що її <g/> , теорію <g/> , утворено під натиском ідеології українського войовничого фашизму <g/> , під натиском ідеології тієї урбанізованої української буржуазії <g/> , яка мріє зробити з України велику імперіялістичну державу <g/> » <g/> . </p>
doc#103 . </p><p> Розмову вела Тамара Скрипка Жовтень 1999 </p><p> « <g/> Я ХОТІВ СКАЗАТИ " <g/> ДО ПОБАЧЕННЯ <g/> " ВСІМ <g/> , КОГО ЛЮБИВ <g/> … » </p><p> « <g/> Природа знущається над людиною різними способами — довго жити
doc#72 ( <g/> Всі “ <g/> буржуазні <g/> ” газети закрито невдовзі по ствердженні радянської влади <g/> ) <g/> .
doc#27 1892 року він підбудовує свій підхід загальною концепцією Київської Руси в найширших її кордонах як витвору українського ( <g/> « <g/> Моє он патріотство починається з Олега й Святослава <g/> , захоплює кляземщину й московщину з новгородчиною <g/> » <g/> ) <g/> , зрікається всіх польських впливів <g/> , ширених <g/> , мовляв <g/> , « <g/> апостолами польщизни <g/> » Петром Могилою й Лазарем Барановичем і вбачає новий етап розвитку української мови в тому <g/> , що « <g/> слово пушкінське <g/> » « <g/> дало нам силу знятись вище простолюдної пісні <g/> » ( <g/> всі цитати з листа до Карачевської- Вовківни <g/> ) <g/> .
doc#76 Виняток він ладен був зробити ( <g/> все ж таки ліберал <g/> !
doc#40 Його дитину <g/> , над якою дрижав так <g/> , тіло і кров його <g/> , суть життя його ( <g/> всі ці знахідні відмінки вимагають далі в ролі присудка перехідного дієслова <g/> , але натомість схвильований мовець перескакує далі на зовсім іншу конструкцію <g/> ) <g/> , — над ним так збиткуватися <g/> ?
doc#30 <p> Тимчасом ваш уклінно Ю.Ш. </p><p> 15 жовтня '96 </p><p> Дорога Оксано <g/> , </p><p> Думаю <g/> , що Ви возклали вінок із блакиттю й жовтячкою на труну великого Карла ( <g/> все таки чверть століття воював з великим Петрухою <g/> , а це не жарт <g/> ) <g/> , і вже Ваші закаблуки цокають у темряву київських ночей <g/> , як вони відлунювали в ту сверстючну ніч <g/> , коли ми Вас безжалісно викинули з нашої/ненашої машини саму й беззахисну1. Слабка моя пам'ять доносить мені <g/> , що десь цієї осени Ви маєте опинитися на близьких до мене перехрестях меридіянів і паралель <g/> , — але коли — цього вона не доносить <g/> . </p>
doc#93 «Ґардієн <g/> » писав про « <g/> виставу найвищого калібру <g/> » <g/> , а Чхіквадзе порівняв з Лоренсом Олів’є. ( <g/> Всі цитати з чисел газет з 22 серпня <g/> .
doc#91 Заборона експерименту <g/> , брак контактів <g/> , панування некультурного критика й редактора ( <g/> вся купа цензорів і редакторів і коректорів не спромоглася сказати Гончареві <g/> , приміром <g/> , що в Парижі нема larden d'Acclimatation <g/> , а є Jardin d'Acclimatation <g/> , — це не вигадка <g/> , див <g/> .
doc#40 Частка аж може мати відтінок несподіваности <g/> ; частка та вживається з цим же відтінком <g/> , але тільки перед присудком <g/> ; частка бо може мати відтінок нетерплячости <g/> , частка не вживається в посильній ролі тільки перед дієсловом <g/> , підкреслюючи повторність або многооб'єктність дії ( <g/> »Чого там не давали <g/> » = багато чого давали <g/> ) <g/> ; частка все вживається при прикметниках і прислівниках другого ступеня ( <g/> все більший <g/> ) <g/> ; частка то може набирати відтінку посилення протиставлення ( <g/> »Голова то мудра <g/> , та відваги мало <g/> » — Лепк <g/> .
doc#40 Під цією назвою граматична традиція об'єднує займенники з значенням узагальнення ( <g/> кожний <g/> , всякий <g/> , всілякий <g/> ) <g/> , сукупности або цілости ( <g/> весь <g/> , всенький <g/> , цілий <g/> ) і з значенням виділення з цілости або сукупности ( <g/> сам <g/> , самий <g/> , інший <g/> , інакший <g/> ) <g/> .
doc#6 Павла <g/> ” ( <g/> всі три в Відні <g/> ) <g/> .
doc#40 ) весь виклад псує невдало вжитий синонім чухра ( <g/> до слова-показника бігти <g/> ) <g/> : це слово має негативне афективне забарвлення <g/> , тоді як увесь виклад витриманий у пестливому тоні <g/> .
doc#72 ) всі періодичні видання <g/> , перелічені в розділі 2 <g/> , виходили далі <g/> , за винятком “ <g/> Волі <g/> ” <g/> , “ <g/> Прапора <g/> ” <g/> , москвофільської “ <g/> Русскої ради <g/> ” <g/> , “ <g/> Посланника <g/> ” <g/> , “ <g/> Дяковского голосу <g/> " <g/> , “ <g/> Богословского вестника <g/> ” і “ <g/> Страхопуда <g/> ” ( <g/> “ <g/> Літературно-науковий вістник <g/> ” 1907 р. перенесено до Києва <g/> ) <g/> ; додатково з'явилася щоденна газета “ <g/> Нове слово <g/> ” націонал-демократичного напряму з накладом 12 тисяч примірників ( <g/> ЕУ 2 <g/> , 1782 <g/> ) <g/> .
doc#45 Набуток людства складається з суми ( <g/> і взаємодії <g/> ) всіх мов <g/> .
doc#40 Займенник ( <g/> у <g/> ) весь відміняється як « <g/> м'які <g/> » прикметники <g/> , але в родовому і орудному відмінку однини жіночого роду має такі закінчення <g/> , як той і цей ( <g/> усієї <g/> , усією <g/> ) <g/> , а в орудному множини має форму усіма <g/> .