Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 ) <g/> , а почасти тиском стилю доби <g/> , що намагався всі поняття висловлювати в термінах офіційної
doc#15 як називне <g/> , очевидно <g/> , через недогляд <g/> , то все ж речення типу u вот на стене <g/> ; на земле показують
doc#15 ( <g/> очевидно <g/> , за Г. Павлем - див <g/> . далі <g/> ) <g/> , що всі вони в мислі двочленні <g/> , але другий член
doc#15 натяки <g/> . </p><p> Єдине <g/> , що прийнято майже всіма <g/> , це запропонований Пєшковським поділ на три
doc#15 виявитися <g/> , що загальний <g/> , гуртовий підхід до всіх цих типів тільки плутає карти дослідника <g/> . </p><p> В
doc#15 значення до другого можливий і не важкий <g/> ; адже все <g/> , що ми уявляємо <g/> , ми уявляємо як сутнє або
doc#15 та концепція <g/> , яка покладена в основу статті <g/> , все ж виявляється досить помітно - і не може
doc#16 ні те не потрібне <g/> . Хибне й приречене на загибель все те <g/> , що не виходить з живої людини <g/> , що
doc#16 від початку цього віку <g/> ) <g/> . А " <g/> майже загальний для всіх віків психологічний закон є той <g/> , що не можна
doc#16 ) <g/> , але роля його стала виразно третьорядною <g/> . Все це велика заслуга вісниківства <g/> . </p><p> Правда <g/> , при
doc#16 української людини і цілісне сприйняття всіх українських традицій <g/> : і княжої доби <g/> , і козачої
doc#16 цей рух назад <g/> , до попереднього етапу <g/> . Йому все здається <g/> , що перед ним його старі вороги — з
doc#17 вистави <g/> . Якщо цей єдиний ритм вистави накидає всім режисер – це вистава режисерська <g/> . Такі були
doc#19 стриму <g/> , Загреба за дрібницю ладен убити <g/> . Але вся сила його якось уже й йому самому не потрібна <g/> ,
doc#19 ; « <g/> Тепер повелись такі парубки <g/> , що хоч візьми та всіх на одній шибениці перевішай <g/> ! Усе або мудрагелі
doc#19 а за нею з кущів посипались <g/> , як зайці <g/> , поросята <g/> . Всі зареготались <g/> . Перелякані поросята кинулися
doc#20 моїм студентом означало б для нього визнати всю свою поразку в « <g/> американізації <g/> » <g/> . Це врятувало
doc#21 . А вони <g/> , хоч би як демократично вони думали <g/> , всі хотіли літератури підпорядкованої <g/> ,
doc#22 про конкретну Америку <g/> , він говорить про все чуже <g/> . Хай це буде Арґентина <g/> , Австралія чи
doc#22 два відмінні культурні кола <g/> . І саме це визначає всю особливість його підходу <g/> . </p><p> Насамперед це