Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> А всередині — столики під білими скатертинами <g/> , порцеляна сервізу <g/> , добірне меню <g/> , зразкова обслуга <g/> , талони з продовольчих карток вистригають <g/> , але все інше — ніби не було війни <g/> , альянтських гостей <g/> , навали руйновиння <g/> . </p>
doc#1 При всій любові поета до цього світу — </p><p> Бач <g/> , який широкий <g/> , </p><p> Та високий <g/> , та веселий <g/> , </p><p> Ясний та глибокий <g/> , — </p><p> він сам просить свою товаришку Музу покинути цей світ разом з ним <g/> : </p><p><g/> …
doc#1 Проте весь його поетичний доробок <g/> , як ми знаємо <g/> , охоплює щонайменше якихось п'ятнадцять років <g/> , якщо не рахувати безплідних років заслання <g/> , коли він нічого не написав <g/> .
doc#2 Кольорові контрасти зеленого і червоного аж горять <g/> , а за всім виразний психологічний підтекст почувань молодої <g/> .
doc#2 Так ніби почалася гра примітивною дудкою <g/> , а далі все нові і все складніші інструменти приєднувалися <g/> , і наприкінці дудки вже не чути <g/> , грає потужна оркестра скрипок <g/> , флейт <g/> , труб <g/> , арф і дзвіночків <g/> , — але в суті речі це все та сама тема <g/> .
doc#2 <p> Образи теж стають багатими <g/> , мало не імажиністичними <g/> , всіма кольорами розцвіченими <g/> , всіма барвами закосиченими — </p><p> Золотіє колосиста <g/> , </p><p> теплий дощик пополоще <g/> , </p><p> то роса їй дасть намиста <g/> , </p><p> і від краю і до краю </p><p> їй зірниці <g/> , мов жар-птиці <g/> , </p><p> полум'яно спалахають <g/> . </p>
doc#6 Обидва ці світи — в своїй сутності—становлять одну субстанцію <g/> , і ця субстанція <g/> , як і час і простір — не істотні <g/> , бо все через усе веде до одного <g/> , і це одне зветься Бог <g/> .
doc#6 <p> За винятком суто розважальних картин шістдесятих—сімдесятих років <g/> , які Курилик <g/> , не надто слушно <g/> , називав “ <g/> халтурою <g/> ” ( <g/> 1,507 <g/> ) <g/> , а делікатніше — “ <g/> пасторалями <g/> ” і головною функцією яких <g/> , за задумом мистця <g/> , було популяризувати ім'я мистця <g/> , щоб далі зацікавити широкого глядача своїми соціо-ідеологічними картинами ( <g/> картинами з “ <g/> посланням <g/> ” <g/> ) <g/> , — сприймання всіх творів Курилика <g/> , навіть деяких пейзажів і натюрмортів <g/> , розраховане на те <g/> , щоб бути двоступневим <g/> .
doc#6 Правда <g/> , згідно з його поглядами <g/> , кінець світу й Страшний Сул не можуть відбутися <g/> , поки не всі люди стали християнами <g/> , отже <g/> , не в час його життя <g/> , а передбачувана ним атомова катастрофа <g/> , попри все її страхіття <g/> , кінцем світу не була б. Але вибір теми страстей був <g/> , напевне <g/> , не тільки цим зумовлений <g/> . </p>
doc#6 Правда <g/> , згідно з його поглядами <g/> , кінець світу й Страшний Сул не можуть відбутися <g/> , поки не всі люди стали християнами <g/> , отже <g/> , не в час його життя <g/> , а передбачувана ним атомова катастрофа <g/> , попри все її страхіття <g/> , кінцем світу не була б. Але вибір теми страстей був <g/> , напевне <g/> , не тільки цим зумовлений <g/> . </p>
doc#7 Маленька поезія Зуєвського ставить великий хрест на всю нашу колопоетичну епігонаду <g/> .
doc#8 І це було ударом <g/> , розрахованим на далеку дію <g/> , бо вплив Петрова на українську еміграцію тепер був надто малий <g/> , фактично ніякий <g/> , а вже в політику він і зовсім не втручався <g/> , ставлячися з цілковитою байдужістю до всіх еміграційних партій <g/> , виявляючи свою нехіть тільки до тих із них <g/> , де йому вчувався запах намащених дьогтем чобіт <g/> . </p>
doc#8 <p> Майже всі науковці-українознавці XIX ст <g/> .
doc#8 <p> Такий підхід позначає всі ЗО років наукової і літературної праці Петрова <g/> .
doc#9 Проте <g/> , зваживши на всі пороблені вже застереження <g/> , все-таки доводиться вважати П. Куліша хронологічно й посутньо першим з визначних письменників-негаличан <g/> , хто показав <g/> , що галицькі мовні елементи черпати для загальнолітературної скарбниці можна і треба <g/> .
doc#9 Хай сучасники не усвідомлювали виразно західноукраїнського чи вужче — галицького характеру великої частини цих « <g/> новотворів <g/> » <g/> , — але вся поетична діяльність М. Старицького сприяла наближенню літературної мови до галицьких мовних звичок <g/> , відкривала дорогу принципові діялектної многоосновности літературної мови <g/> . </p>
doc#9 Б. Грінченко писав <g/> : « <g/> Ми проміж себе <g/> , в своєму гурті можемо й про далеко важливіші речі сперечатися <g/> , але це ні трохи не пошкодить нам іти до однієї мети вкупі <g/> , і такі люди <g/> , як д. І. Франко все ж сидітимуть на покуті в українській хаті <g/> …
doc#9 Є тільки натяки на те <g/> , що все зло в окрайності « <g/> галицької мови <g/> » і засміченості її через це « <g/> чужинецько-сусідськими мовними впливами <g/> » <g/> : « <g/> Скрізь в Европі за ґрунт і основу книжньої мови були взяті осередкові мови <g/> , маючі в своїх формах і лексиці найбільший район <g/> , а не усякі дрібні підмови й чудернацькі говірки <g/> , а часом мішанки на краях <g/> , межуючих з сусідніми націями <g/> »3. </p><p> 5. На Великій Україні є якісь не названі автором носії цього « <g/> маразму <g/> » <g/> , що хотіли б у літературній мові знайти синтезу різноговіркових явищ <g/> , отже <g/> , прихильники діялектної многоосновности літературної мови <g/> .
doc#9 народна пісня <g/> » <g/> , II <g/> , 151 <g/> ) <g/> ; зимний ( <g/> « <g/> Пропускають зимний вітер <g/> » - « <g/> З подорожньої книжки <g/> » <g/> , II <g/> , 137 <g/> ) <g/> ; різно ( <g/> « <g/> За брамою всі різно подались <g/> » - « <g/> Віче <g/> » <g/> , II <g/> , 98 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 « <g/> Мусить же бути <g/> , — писав він <g/> , — все ж таки якась більш шляхетна мова для більш піднесених предметів <g/> »lxi <g/> .