Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 Шевченко <g/> , за Автором <g/> , з одного боку <g/> , належить до цього « <g/> русского народу <g/> » <g/> , з другого — тільки прагне злитися з ним <g/> , добровільно приєднуючися до всіх праць і недогод корабельних <g/> , незалежно від того <g/> , чи мусів — на що не подається ніяких документальних чи спогадових потверджень <g/> .
doc#40 Вибір того чи того типу речення <g/> , а в межах його тієї чи тієї синтаксичної конструкції <g/> , відокремлення слів і зворотів <g/> , прийняття того чи того порядку слів — все це залежить від мовця <g/> , все це становить собою стилістичні можливості <g/> , якими він може на свій смак і розсуд порядкувати <g/> .
doc#25 <p> 5. ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ МОВОЗНАВСТВА </p><p> У нас повелося трохи зневажливо окреслювати всю другу половину XIX сторіччя як добу “ <g/> народництва <g/> ” <g/> .
doc#92 Але від дружности це все було далеко <g/> .
doc#81 Зокрема з припиненням приватної ініціятиви на всі підприємства <g/> , крім дрібного ремества <g/> , постав центральний апарат <g/> , що мав керувати кожним заводом <g/> , фабрикою <g/> , торговельним закладом <g/> .
doc#16 Але і поза цим тут поставлено всі крапки над і. Нас кличуть до інквізиції й « <g/> стєнки <g/> » <g/> ; нам ототожнюють охрищення Руси й Хмельниччину з большевицькою « <g/> стенкою <g/> » <g/> ; нам твердять <g/> , що нічого українського в історії України не було <g/> , а є тільки вічна й незмінна для всіх народів ґільйотина й « <g/> стєнки <g/> » <g/> .
doc#25 Ця система відносин <g/> , з одного боку <g/> , відокремлює українську мову від інших східньослов'янських мов ( <g/> почасти зближаючи з західньослов'янськими мовами <g/> ) <g/> , аз другого боку <g/> , об'єднує всі українські говірки в одну цілість <g/> . </p>
doc#81 Він лишився мислителем для свого народу <g/> , що є дуже багато <g/> , але все таки не все <g/> . </p>
doc#7 Сучасна американська поезія сильна передусім своїми зв'язками з щоденною мовою <g/> , своїм умінням узяти все до поетичного твору <g/> .
doc#81 Попри всю недосконалість системи одного викладача на всі предмети <g/> , це була єдина можливість <g/> , щоб діти й підлітки вчилися <g/> , певна річ діти середнього міського прошарку <g/> .
doc#40 , о третій годині <g/> ) <g/> , який поза тим з ужитку в часовому значенні виходить <g/> , трапляючися хіба в окремих зворотах <g/> , як от <g/> : « <g/> Весь караван о півнях із двора пустився <g/> » ( <g/> Макар <g/> .
doc#37 Усе розмежоване <g/> , всьому визначене місце <g/> .
doc#12 Вона все сміється до мене <g/> …
doc#59 « <g/> Еней і життя його при всій своїй силі <g/> , — а може <g/> , саме тому воно і є таке сильне — має характер суто біологічний <g/> .
doc#62 Один раз вона коротко сповідається ( <g/> називаючи Донцова " <g/> редактор <g/> " і злегка маскуючися порівнянням своїх стосунків із Донцовим до фактів життя адресатки <g/> ) <g/> : " <g/> Редактор ставиться до мене так <g/> , як Андрій Крижанівеький до тебе <g/> : все <g/> , що я кажу <g/> , роблю <g/> , пишу <g/> , кожний мій рух <g/> , усміх - все є для нього " <g/> надзвичайне <g/> " <g/> .
doc#72 Отож <g/> , мовна дискусія цікавила не лише мовознавців <g/> , а всіх освічених українців <g/> .
doc#43 Він вимагає « <g/> виключення з свідомости всіх уявлень <g/> , зформованих під час читання газет <g/> » <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> A сам безголовий улан <g/> , як кукла <g/> , шаблю додолу впустивши <g/> , все нижче хилився та нижче <g/> » ( <g/> Тич <g/> .
doc#24 Цим визначено весь майбутній розвиток <g/> .
doc#87 ) <g/> , що Харків — жива <g/> , ще не засипана Помпея ( <g/> А Харків — це ми вже знаємо — це ж усі Харкови <g/> , це вся Україна <g/> ) <g/> , — ця фраза стосується тільки до большевицького Харкова <g/> , але не стосується до Харкова українського <g/> . </p>