Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> Зламання цензурних заборон у Росії в 1905 р. <g/> , відновлення літературної діяльности на великій Україні1 <g/> , повернення деяких письменників <g/> , журналістів і політичних діячів з Галичини відкривають широкий шлях потужним впливам засвоєного перед цим у Галичині на літературну мову центральних і східних областей <g/> ; зустрічі з галичанами в роки війни 1914—1918 рр <g/> .
doc#10 Це чуття віна посідала в великій мірі <g/> : вона ніколи не спинялася перед утертими поглядами <g/> , хоч би які вони були поширені <g/> , а перевіряла їх усіма приступними фактами <g/> .
doc#15 Ось кілька прикладів з численного матеріялу <g/> : </p><p> Гомін <g/> , тупіт <g/> , шум <g/> , і тільки по великій куряві знати було <g/> , куди переїхав цар <g/> . </p>
doc#15 І <g/> , очевидно <g/> , тільки після цього стало справді можливим накопичення називних речень <g/> , ізольованих від тексту і одне від одного <g/> , в великій кількості <g/> .
doc#27 Мимоволі читач піддається тому <g/> , що Франко 1899 року характеризував як « <g/> якийсь своєрідний тихий натос <g/> , якийсь розмірений широкий подих у власних творах і в перекладах сього автора <g/> , щось мов широкі <g/> , могутні рухи великого корабля на великій ріці <g/>
doc#33 І не тільки Підмогильного <g/> , а і всю літературу наших 20-х років <g/> , що була в своїй великій частині антисільською <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , тепер говоримо вільний <g/> , а в Шевченка зустрічаємо старішу форму цього слова <g/> , без пізнішого переходу о в і <g/> : вольний ( <g/> »I мене в сем'ї великій <g/> , в сем'ї вольній <g/> , новій не забудьте пом'янути« <g/> ) <g/> .
doc#40 , солонцюватий <g/> , бур'януватий <g/> ; навпаки <g/> , наростки -аст ( <g/> ий <g/> ) ( <g/> -яст ( <g/> ий <g/> ) <g/> ) <g/> , -ист ( <g/> ий <g/> ) з наголосом здебільша на наростку <g/> , -н ( <g/> ий <g/> ) з наголосом на закінченні <g/> , -овит ( <g/> ий <g/> ) з наголосом перед закінченням показують наявність у великій або більшій від звичайного мірі <g/> , напр <g/> .
doc#41 Цю методу зраджують уже перші дві фрази твору <g/> : « <g/> Мінливо й мляво перебігають світлі струмки на великій круглій фонтанній мушлі <g/> » <g/> .
doc#53 їх вистачає <g/> , однак <g/> , для дедукції його поглядів чи симпатій у цій справі <g/> , при умові <g/> , що увага приділиться кожній появі <g/> , великій і малій <g/> , кожній крихті українського мовного матеріялу <g/> . </p>
doc#56 Але й не засуджуймо літературу <g/> , якщо вона — бодай у самвидаві — наважується назвати речі своїми іменами й прориває липке павутиння облудних фраз <g/> , які давно вже нічого не значать на великій частині земної кулі <g/> .
doc#64 Тут причина <g/> , чому еміґрація у великій своїй частині воліє ховатися від справжніх проблем у зовсім неактуальні — реформи правопису <g/> , голубе чи жовте згори на прапорі <g/> , католицтво чи православ'я і т. п. Дивно не те <g/> , що ці речі визначають тон життя еміґрації <g/> , а те <g/> , що крізь них усе таки пробивається справжнє <g/> .
doc#81 <p> Українських поезій <g/> , українських книжок взагалі в нашій великій книгозбірні не було <g/> .
doc#81 Примарність петербурзьких туманів і білих ночей <g/> , химерність людського життя <g/> , ірраціональність людських доль <g/> , — усе це створювало таку атмосферу мізерности людського існування в великій імперії <g/> , яка далеко переплескувалася поза рамки часу й місця й ставала образом приречености людини в державі-Молоху кожного часу й місця <g/> , не виключаючи й тих часів <g/> , у яких судилося жити моєму поколінню <g/> .
doc#81 Великі курси української мови в великій залі відбувалися лекційно <g/> , говорив увесь час я <g/> , питання студенти ставили або на перерві <g/> , або в писемній формі <g/> , були для цього й мої консультації <g/> .
doc#81 З зовнішністю попихача в великій купецькій крамниці <g/> , кирпатий <g/> , круглоголовий <g/> , з невиразними сірими очима <g/> , — сама протилежність надхненню <g/> , ввесь сірий і ввесь сіризна <g/> , навіть дещо кольорова краватка виглядала сірою на ньому <g/> , завжди та сама <g/> . </p>
doc#81 Я сподівався <g/> , що будуть зведення генерального штабу про рух фронту <g/> , як це було за часів громадянської війни <g/> , коли на Сумській вулиці в великій вітрині вивішувано велику мапу Росії і на ній щодня наколювано булавками шнур <g/> , що показував лінію фронту <g/> , — сьогодні через Обоянь <g/> , завтра через Курськ <g/> , потім через Орел <g/>
doc#81 Аж ось одного ранку <g/> , це було 24 жовтня <g/> , несподівано всіх солдатів забрали <g/> , і я лишився в великій палаті сам <g/> .
doc#92 Ну <g/> , розпитуйте <g/> ! </p><p> Але без павзи почав казати <g/> , що Булаховський у них у великій пошані і його портрет висить у Білодідовому кабінеті <g/> , а його твори незабаром будуть видані