Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Тоді радісно-тріюмфальні маніфестантні юрби великих міст обіцяли собі тріюмфальний і близький вступ свого війська до ворожої столиці і <g/> , кажучи словами російського класика ( <g/> зовсім з іншої нагоди і в іншу добу сказаними <g/> ) <g/> , « <g/> в воздух чепчики бросали <g/> » <g/> .
doc#2 Осінь просить барвистої запаски <g/> , вона милується в перлистому сміху <g/> , в розбитому дзеркалі озер <g/> , дівчина чепуриться <g/> , дожидаючи милого <g/> , вона і в тузі не забуває бути милою <g/> , може трошки розраховано милою <g/> , вона вміє недоговорювати <g/> , вона вміє викликати без виклику і запалювати без великих слів <g/> .
doc#8 Але все одно він не міг би повністю виявити себе в нашому суспільстві <g/> , як свого часу не міг зробити цього Куліш <g/> , що про нього Петров писав <g/> : « <g/> Парляментар без парляменту <g/> , лідер без партії <g/> , громадський діяч без трибуни <g/> , журналіст без журналу <g/> , людина великих плянів і великих підприємств без матеріяльної бази <g/> » <g/> . </p>
doc#8 Але все одно він не міг би повністю виявити себе в нашому суспільстві <g/> , як свого часу не міг зробити цього Куліш <g/> , що про нього Петров писав <g/> : « <g/> Парляментар без парляменту <g/> , лідер без партії <g/> , громадський діяч без трибуни <g/> , журналіст без журналу <g/> , людина великих плянів і великих підприємств без матеріяльної бази <g/> » <g/> . </p>
doc#9 Літературна українська мова <g/> , за його твердженням <g/> , існує тільки на Великій Україні <g/> , де вона освячена авторитетом клясиків і тогочасних великих письменників <g/> ; усе <g/> , що є специфічного в галицькій книжній мові <g/> , Б. Грінченко зневажливо називає « <g/> язичиєм <g/> » <g/> , дарма що не може не розуміти <g/> , що це новітнє <g/> , мовляв <g/> , « <g/> язичиє <g/> » далеко стоїть від тієї москвофільської мови <g/> , яка свого часу й дістала іронічну назву язичия <g/> : « <g/> Дуже помилялись ті земляки <g/> , які думали досі <g/> , що в Галичині тільке одне " <g/> язичиє <g/> " — москвофільське <g/> , навпаки <g/> , — є і друге — рутенське <g/> »1. Докази на це твердження в Б. Грінченка — більш ніж скупі <g/> .
doc#9 « <g/> Наші молоді письменники <g/> , — писав він <g/> , — вже одбились од народної мови <g/> , живучи в великих містах <g/> , стали міськими <g/> , кабінетними людьми <g/> »1. Але і представник цього вже нового покоління М. Коцюбинський теж визнає цей факт <g/> .
doc#10 Усі записи суворо локалізовані щодо села <g/> , а в великих селах і щодо частини села <g/> .
doc#12 <p> Розділ про вживання великих літер <g/> , якого не було в « <g/> Харківському <g/> » правописі <g/> , подаємо в скороченні з « <g/> Українського правопису <g/> » <g/> , упорядкованого проф <g/> .
doc#15 <p> І все таки <g/> , не зважаючи на те <g/> , що всі зусилля дослідників були спрямовані на відмежування називних речень від неповних <g/> , не можна сказати <g/> , щоб тут досягнуто великих успіхів або хоч би виразної чіткосте <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> Т. Шевченко <g/> ) </p><p> Речення тут і там судорожні рухи ( <g/> 1 <g/> ) <g/> ; бурхливе життя навкруги ( <g/> 2 <g/> ) <g/> ; бабки блакитні над водою ( <g/> 3 <g/> ) <g/> ; там у гаї ( <g/> 4 <g/> ) - подані на фоні <g/> , у контексті називних речень <g/> , можна <g/> , без великих вагань вважати за називні речення <g/> , не зважаючи на наявність у них обставинних виразів ( <g/> підкреслених <g/> ) <g/> .
doc#24 <p> То був період буйних сподівань і великих початків <g/> .
doc#27 Був він <g/> , кажучи словами Петрова <g/> , « <g/> парляментар без парляменту <g/> , лідер без партії <g/> , громадський діяч без трибуни <g/> , журналіст без журналу <g/> , людина великих плинів і великих підприємств без матєріяльної бази <g/> » <g/> .
doc#27 Був він <g/> , кажучи словами Петрова <g/> , « <g/> парляментар без парляменту <g/> , лідер без партії <g/> , громадський діяч без трибуни <g/> , журналіст без журналу <g/> , людина великих плинів і великих підприємств без матєріяльної бази <g/> » <g/> .
doc#27 Кажучи словами Віктора Петрова <g/> , « <g/> в великих містах Европи він почув себе людиною чужою <g/> , людиною інших смаків <g/> , інших умов і іншого життєвого темпу <g/> …
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Над містом на дротах <g/> » <g/> , 1924 <g/> ) </p><p> Саме звідси йде нахил до великих просторових уявлень – безмежні перелоги <g/> , де лютує шалений вітер ( <g/> « <g/> Дивись <g/> , дивись <g/> » <g/> ) <g/> , неозоре море під паланням сонця ( <g/> « <g/> Єдина воля <g/> » <g/> ) – нахил <g/> , що визначив <g/> , власне <g/> , і назви обох збірок поезій Филиповича – « <g/> Земля і вітер <g/> » ( <g/> 1922 <g/> ) <g/> , де зібрані поезії з-перед 1922 р. <g/> , і « <g/> Простір <g/> » ( <g/> 1925 <g/> ) <g/> , де зібрані поезії 1922-1925 рр <g/> .
doc#37 Вище стояли й глибше сягали полемічні статті в межах МУРу <g/> , з яких найголовніша була « <g/> В обороні великих <g/> » <g/> , уміщена в третьому збірнику « <g/> МУР <g/> » <g/> .
doc#37 Так постала моя довга стаття « <g/> В обороні великих <g/> » <g/> , що побачила світ у збірнику « <g/> МУР <g/> » <g/> , 3. Усі пишноти <g/> , всі виквіти Державинової отруєної злобою полеміки я мусів пропустити повз вуха й сперечатися тільки по суті <g/> , а суті в його нападах було дуже мало <g/> .
doc#39 Ось соняшний день <g/> : він такий прозорий <g/> , « <g/> що якби хто уважний глянув з-під церкви на небеса <g/> , то побачив би там і зорі <g/> , і на великих пальцях ніг нігті <g/> , освітлені сонцем <g/> , у того янгола <g/> , який щоранку летить з заходу на схід назустріч сонцю <g/> » <g/> .
doc#40 Таким способом можна поступово і без великих зусиль укласти собі цілу картотеку фразеологічних зворотів <g/> , яку легко буде практично використовувати <g/> .
doc#40 Одначе такі масові переходи арґотизмів до літературної мови можливі тільки при великих струсах і кризах суспільства <g/> , а нормально роля й питома вага арґотизмів у літературній мові зовсім мала <g/> : у літературі вони правлять за засіб характеристики середовища міських низів ( <g/> пор <g/> .