Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> Ця щораз буйніше вбивана в колодочки літературна мова розвивалася не на основі старого язичия3 <g/> , а на основі того <g/> , що було вироблене перед тим на Великій Україні <g/> , зокрема і особливо Шевченком і « <g/> Основою <g/> » <g/> , а вже на цей ґрунт нашаровувалися впливи галицьких народних говірок та інтелігентського койне <g/> . </p>
doc#9 <p> Чим далі <g/> , тим більшає кількість нового в літературній мові <g/> , тим виразніше зростає відмінність зрощуваної на галицькому ґрунті літературної мови від мови <g/> , знаної і вживаної ( <g/> переважно <g/> , звичайно <g/> , серед народних мас <g/> ) на Великій Україні <g/> .
doc#9 <p> М. Старицький саме й був визначним ватагом такого « <g/> вироблення <g/> » української літературної мови на Великій Україні <g/> .
doc#9 <p> Діяльність Олени Пчілки і М. Старицького з їхніми прихильниками популяризувала на Великій Україні деякі здобутки галицької літературної мови цих років <g/> .
doc#9 З другого боку <g/> , факти дедалі більшого ширення галицької преси на Великій Україні <g/> , факти помітної участи в цій пресі великоукраїнських письменників і діячів <g/> , мова яких при друкуванні іноді зазнавала більших чи менших змін <g/> , — все це разом узяте актуалізує розбіжності літературної мови в її галицькому варіянті проти літературної мови <g/> , що росте спроквола ( <g/> через несприятливі обставини <g/> ) у Великій Україні на вузькообмежених жанрово й стилістично <g/> , лиш частково сприйманих традиціях мови Шевченка й « <g/> Основи <g/> » <g/> .
doc#9 З другого боку <g/> , факти дедалі більшого ширення галицької преси на Великій Україні <g/> , факти помітної участи в цій пресі великоукраїнських письменників і діячів <g/> , мова яких при друкуванні іноді зазнавала більших чи менших змін <g/> , — все це разом узяте актуалізує розбіжності літературної мови в її галицькому варіянті проти літературної мови <g/> , що росте спроквола ( <g/> через несприятливі обставини <g/> ) у Великій Україні на вузькообмежених жанрово й стилістично <g/> , лиш частково сприйманих традиціях мови Шевченка й « <g/> Основи <g/> » <g/> .
doc#9 Літературна українська мова <g/> , за його твердженням <g/> , існує тільки на Великій Україні <g/> , де вона освячена авторитетом клясиків і тогочасних великих письменників <g/> ; усе <g/> , що є специфічного в галицькій книжній мові <g/> , Б. Грінченко зневажливо називає « <g/> язичиєм <g/> » <g/> , дарма що не може не розуміти <g/> , що це новітнє <g/> , мовляв <g/> , « <g/> язичиє <g/> » далеко стоїть від тієї москвофільської мови <g/> , яка свого часу й дістала іронічну назву язичия <g/> : « <g/> Дуже помилялись ті земляки <g/> , які думали досі <g/> , що в Галичині тільке одне " <g/> язичиє <g/> " — москвофільське <g/> , навпаки <g/> , — є і друге — рутенське <g/> »1. Докази на це твердження в Б. Грінченка —
doc#9 Він убачає цю причину в тому <g/> , що літературна мова в Галичині має незмірно ширшу сферу вживання <g/> , ніж у Великій Україні <g/> .
doc#9 Ще більшою мірою впливала своєю мовою галицька українська преса <g/> , бо вона конкурентів на Великій Україні не мала <g/> .
doc#9 Адже брали в них участь здебільшого передові представники української громадськосте Чиє слово було авторитетним <g/> , до нього прислухалися на Великій Україні і його наслідували <g/> .
doc#9 , коли на Великій Україні засновуються й починають розвиватися українські партії <g/> , що частково базували свою нелегальну працю на галицькій території <g/> .
doc#9 Голицинські <g/> , М. Меленевський <g/> , П. Канівець <g/> , М. Ткаченко <g/> , В. Мазуренко <g/> ) 1 <g/> , що була пов'язана з Вільними Громадами на Великій Україні <g/> . </p>
doc#9 ГАЛИЦЬКІ ВПЛИВИ </p><p> НА УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРНУ МОВУ </p><p> В ПЕРІОД 1906-1920 РОКІВ </p><p> Революція 1905 р. <g/> , зламавши <g/> , як відомо <g/> , заборони українського друкованого слова на Великій Україні <g/> , дала змогу перенести туди з Галичини ( <g/> « <g/> Літературно-науковий вісник <g/> » <g/> ) або заснувати там нові газети й журнали ( <g/> « <g/> Хлібороб <g/> » <g/> , « <g/> Громадська думка <g/> » - згодом « <g/> Рада <g/> » <g/> , « <g/> Нова громада <g/> » та ін <g/> .
doc#9 <p> Констатувавши <g/> , що коли на Великій Україні появилися українські газети <g/> , « <g/> сталося щось навдивовижу дивне <g/> : усі ці українські газети були написані галицькою мовою <g/> , неначе їх писали й видавали не українці <g/> , а захожі галичани <g/> »1 <g/> , І. Нечуй-Левицький не може зрозуміти причин цього ( <g/> роздмуханого і перебільшеного ним <g/> ) явища <g/> .
doc#9 Є тільки натяки на те <g/> , що все зло в окрайності « <g/> галицької мови <g/> » і засміченості її через це « <g/> чужинецько-сусідськими мовними впливами <g/> » <g/> : « <g/> Скрізь в Европі за ґрунт і основу книжньої мови були взяті осередкові мови <g/> , маючі в своїх формах і лексиці найбільший район <g/> , а не усякі дрібні підмови й чудернацькі говірки <g/> , а часом мішанки на краях <g/> , межуючих з сусідніми націями <g/> »3. </p><p> 5. На Великій Україні є якісь не названі автором носії цього « <g/> маразму <g/> » <g/> , що хотіли б у літературній мові знайти синтезу різноговіркових явищ <g/> , отже <g/> , прихильники діялектної многоосновности літературної мови <g/> .
doc#9 Він твердив <g/> , що галичанам легше перевчитися літературної мови <g/> , бо вони мають українське шкільництво <g/> , бо в них спонукою до праці над перебудовою літературної мови може бути національна свідомість <g/> , розвинена в них більше <g/> , ніж — масово беручи — на Великій Україні <g/> . </p>
doc#9 <p> Навпаки <g/> , на Великій Україні народ великою мірою помосковщений <g/> , і його ще треба привчати до української книжки й газети <g/> , а головним збудником інтересу до українського друкованого слова може бути його рідкість і цілковита зрозумілість <g/> . </p>
doc#9 Справді <g/> , в цей час на Великій Україні працюють такі письменники-галичани <g/> , як М. Ірчан <g/> , В. Ґжицький <g/> , Кл <g/> .
doc#9 <p> Уже цих небагатьох фактів — а їх було далеко більше — досить <g/> , щоб побачити <g/> , що всупереч замкненості політичного кордону з Галичиною <g/> , галицькі мовні впливи в цей період якщо не надто збільшуються кількісно <g/> , то помітно розростаються і закорінюються в мовній свідомості чимраз більшого числа мовців на Великій Україні <g/> .
doc#9 Характеристична з цього погляду та диференціяція значень <g/> , яка накреслюється між наголосовими паронімами — традиційним прошу і принесеним з Галичини прошу на Великій Україні <g/> .