Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Пам'ятаючи <g/> , звичайно <g/> , що Перемоги великою літерою навіки бувають тільки в назвах вулиць <g/> .
doc#1 <p> « <g/> Було б великою помилкою вважати Шевченкову творчість статичною і не брати до уваги його ідеологічний і художній розвиток <g/> » <g/> , — справедливо зазначали </p><p> О. Білецький і О. Дейч 25. Шевченкові твори вписуються у межі кількох чітко визначених періодів <g/> .
doc#4 Я маю враження <g/> , що перші великою мірою уявні і більше сполягають на факт біографічний — студії французької літератури <g/> , пара перекладів <g/> .
doc#6 <p> Усе це великою мірою правда <g/> , але далеко не повна правда <g/> , а не повна правда — це й неправда <g/> .
doc#6 За яких десять років Курилик став великою мірою людиною масових медія <g/> , але травма виштовхнення з однієї місцевости <g/> , психології й епохи до іншої лишилася <g/> .
doc#6 Одні <g/> , на цілу сторінку <g/> , великою мірою дублюють картини Курилика <g/> , поєднуючи експресіонізм виразу з </p><p> точністю деталів <g/> .
doc#6 Ілюстрації до Матвія 28 <g/> , 2 <g/> , 28 <g/> , 3 і 28 <g/> , 5 виявляють вплив Блейка з великою наочністю <g/> .
doc#7 Він дає змогу визволитися від тих псевдокрасивостей псевдосимволістичного стилю <g/> , що позначали — на жаль — великою мірою його першу збірку віршів « <g/> Золоті ворота <g/> » <g/> .
doc#9 місце поруч і нарівні з М. Старицьким <g/> , — розвиває цілу програму розподілу праці між Галичиною і Великою Україною <g/> : « <g/> До свого часу працювали більш галичани <g/> , але клопоти практичного життя зіпхнули їх переважно на дорогу науки та публіцистики <g/> .
doc#9 Принаймні в числі джерел Є. Желехівського були й поезії М. Старицького <g/> , і взагалі <g/> , хоч цей словник великою мірою спирається на галицький лексичний матеріял <g/> , але це не був виключно галицький регіональний словник <g/> , тому при цитуванні й використанні його <g/> , як і при використанні словника Б. Грінченка <g/> , велике значення мають посилання на джерела <g/> , а самий факт наявности слова в словнику — другорядне <g/> . </p>
doc#9 1—3 <g/> ) і « <g/> Криве дзеркало української мови <g/> » ( <g/> 1912 <g/> ) <g/> , причому останній великою мірою повторює перший <g/> .
doc#9 <p> Навпаки <g/> , на Великій Україні народ великою мірою помосковщений <g/> , і його ще треба привчати до української книжки й газети <g/> , а головним збудником інтересу до українського друкованого слова може бути його рідкість і цілковита зрозумілість <g/> . </p>
doc#9 з великою ліхтарнею на гаку <g/> » - « <g/> Адв <g/> .
doc#9 Але технічна <g/> , а почасти й природничо-медична термінологія ця внаслідок опору совєтської влади її запровадженню великою мірою лишилася поза широким мовним ужитком <g/> , і тільки майбутнє покаже <g/> , чи стане вона органічною складовою частиною живої мови <g/> .
doc#9 xxxvi </p><p> Увесь поданий у нашій роботі лексичний матеріял <g/> , сприйнятий українською літературною мовою з Галичини <g/> , не кажучи про те <g/> , що він великою мірою потребує ще уточнень і перевірки <g/> , далеко не вичерпує відповідного фонду в літературній мові <g/> .
doc#9 Цей наголос здебільшого зафіксований по словниках <g/> , але він уже великою мірою не відповідає сучасному мовному узу- сові Великої України <g/> .
doc#9 Можна думати <g/> , що галицьким впливам великою мірою завдячує українська літературна мова й збереження кличної форми в іменникахliv <g/> , і збереження форми давального відмінка чоловічого роду на -ові і багатьох інших явищ фонетично-морфологічної системи української літературної мови <g/> , які на сході України занепадають або зникають <g/> .
doc#10 <p> Розбудову української історичної діалектології Ганцов здійснив великою мірою всупереч школі Шахматова <g/> , через заперечення її байдужосте до фонематичного принципу <g/> , через заперечення її концепції прамов <g/> .
doc#10 Щерба каже <g/> , що вона “ <g/> є <g/> , по-моєму <g/> , великою мірою предметом віри <g/> , але не знання <g/> ” ( <g/> Цит <g/> .
doc#10 Назву з них такі <g/> , як вимога в чужих словах вимовляти ( <g/> й писати <g/> ) завжди и <g/> , за народною вимовою давніше позичених слів типу універсал <g/> , министер ( <g/> 3 <g/> , 169 <g/> ) <g/> ; спроба заборонити дієприкметники на -лий і великою мірою звести пасивні дієприкметники на -ний <g/> , -тий до ролі прикметників ( <g/> 5 <g/> , 20 <g/> , 24 <g/> , 2516 <g/> ) <g/> ; спроба відновити сполуку дієприслівника з дієсловом за допомогою сполучника та ( <g/> типу <g/> : Увійшовши <g/> , та став <g/> , — 5 <g/> , 33 <g/> ) <g/> ; спроба заборонити дієслова було й буде та орудний відмінок дійової особи в усіх випадках при безособових присудках на -но <g/> , -то ( <g/> 5 <g/> , 35 <g/> ) <g/> ; спроба обмежити <g/> , а то й зовсім усунути родовий відмінок приналежности іменників ( <g/> 5 <g/> , 99 <g/> ) <g/> ; порада вживати <g/> ; і позитивні сполуки однакових частин мови (