Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 Згадати війни з Польщею від Володимира Великого <g/> , з Угорщиною <g/> , з німцями ( <g/> Грюневальд <g/> !
doc#6 Але не становило б великої трудности — при бажанні — ці площини розбити якимись предметами <g/> , а ще легше було б не робити їх такими великими <g/> , збільшивши частину <g/> , відведену небу <g/> , яке можна було б позбавити площинного характеру <g/> , розбивши його геометрію контурами хмаринок <g/> .
doc#81 Хаос розкиданої <g/> , але поза тим уцілілої друкарні з великим <g/> , кількатижневим накладом праці довели до якогось там ладу <g/> , і так дійшло до першого числа цього дивного німецько-українського гібрида <g/> , прикрашеного знаком тризуба і пущеного в рух Сагайдачним <g/> .
doc#84 Трагедія починається з того <g/> , що велика <g/> , може <g/> , переважна частина української еміграції не розуміє свого часу і свого місця в часі <g/> .
doc#76 З-поміж рис полоцько-смоленського говіркового комплексу особливу агресивність виявило акання ( <g/> звичайно сильне <g/> ) <g/> , на ширення якого великий <g/> , може вирішальний <g/> , вплив мали й політичні чинники ( <g/> утворення і експансія т. зв <g/> .
doc#77 Хлопець знає селянську пісню з її великим <g/> , монументальним <g/> , з бронзи чи граніту вирізьбленим світом <g/> .
doc#39 В серці говорить голос кривди « <g/> до когось великого <g/> , на якого немає ні суда <g/> , ні справи <g/> » <g/> .
doc#27 І далі <g/> : « <g/> Не завидуємо ми городянським дивам великим <g/> , ні городянському комфорту <g/> ; бо що нам по тому всьому <g/> , коли в городах тільки сота доля Божого люду живе в достатках і всіми тими дивами користується <g/> , а тисячі голів людських <g/> , як риба об лід <g/> , побиваються і розум їх <g/> , як та дитина в чужої матері <g/> , чучверіє <g/> » <g/> .
doc#12 : „Хати були великі <g/> , просторі <g/> , тільки темні та чорні“ ( <g/> П. Мирний <g/> ) <g/> . </p>
doc#73 Дуже уважно <g/> , в деталях і великому <g/> , розкриває письменник у своїх героях риси « <g/> совєтської людини <g/> » і ті риси української людини <g/> , що пробиваються з-під совєтизованої поверхні <g/> , часто неусвідомлено для самих персонажів <g/> . </p>
doc#77 ) <g/> ; що вміє підібрати епітети незвичайної простоти і разом з тим енерґії й сміливости <g/> : « <g/> Йшла сильна <g/> , аж п'яна осінь <g/> » <g/> ; « <g/> Прекрасна <g/> , дорогоцінна урочиста Варвара Сергіївна <g/> » <g/> ; « <g/> Бойове <g/> , велике <g/> , сильне прощання <g/> » <g/> ; що зумів увесь свій твір наснажити духом здоров'я і оптимізму <g/> .
doc#75 Той таки Сенченко писав <g/> : « <g/> Ми ( <g/> мова йде про автора з вантажниками елеватора <g/> ) пересиділи дощ <g/> , ми пересиділи вечір <g/> , ми пересиділи ніч <g/> , ми випили ввесь самогон <g/> , скільки лише могли здобути <g/> , але ми всі були щасливі і співали пісень і плакали <g/> , бо знали — життя пролітає <g/> , і горбляться плечі <g/> , і усіх мішків не переносити <g/> , і не залатаєш усіх дірок <g/> , бо їх багато <g/> , бо вони великі <g/> , такі великі <g/> , що навіть мільйони пудів жита й пшениці й борошна не зможуть засипати їх своєю вагою <g/> .
doc#56 Шевченко відтворив її в образі — </p><p> Лежить попіл на розпутті <g/> , </p><p> А в попелі тліє — </p><p> Іскра огню великого <g/> , </p><p> Тліє <g/> , не вгасає <g/> , </p><p> Жде підпалу <g/> , як той месник <g/> , </p><p> Часу дожидає <g/> , </p><p> Злого часу <g/> . </p>
doc#81 Перероблений з цирку Муссурі <g/> , так званий Великий <g/> , тоді теж здебільшого стояв порожній <g/> .
doc#72 <p> Поза рамками даної роботи лишилися також проблеми <g/> , пов'язані зі становищем та характером української мови в районах <g/> , що нині не входять до складу Української РСР <g/> , а саме <g/> : в Східній Словаччині <g/> , у повоєнній Польщі <g/> , на півдні Берестейської ( <g/> Брестської <g/> ) области <g/> , що 1939 року з волі Сталіна відійшла до Білоруси <g/> , у південнокурських <g/> , західноворонізьких та кубанських районах Російської Радянської Республіки <g/> , вже не говорячи про україномовні вкраплення <g/> , в деяких випадках дуже великі <g/> , у Казахстані і на Далекому Сході <g/> , як також і українську мову іміґрантів у країнах Західної Европи <g/> , Австралії та обох Америк <g/> .
doc#27 Та проте <g/> , хоч яке прикре враження роблять останні писання Кулішеві <g/> , повні якоїсь сліпої пристрасти <g/> , навіяні злобою <g/> , не- толеранцією <g/> , ненавистю до людей — і все те в ім'я якоїсь дивно понятої культури <g/> , — все таки для історика власне та хиткість Кулішева <g/> , ота пристрасть <g/> , оте вічне шукання якихось нових ідеалів <g/> , нових богів і нової віри лишиться характерним і навіть симпатичним об'явом його великого <g/> , хоч недужого духу <g/> » ' <g/> . </p>
doc#99 усі завіси <g/> , і солодко <g/> , і страшно стає <g/> , і мимоволі думається — Боже великий <g/> , чи можна так невимушено <g/> , так просто про саму себе ( <g/> бо в ліриці
doc#1 Звичайно <g/> , різниця між місією апостола правди і науки <g/> , реформатора соціяльного устрою <g/> , та публікацією « <g/> Букваря <g/> » настільки велика <g/> , що <g/> , здається <g/> , — це речі несумісні і зіставлення їх сміхотворне <g/> .
doc#72 Попит на книжки був такий великий <g/> , що видавниче діло стало прибутковим заняттям <g/> .
doc#40 <p> Багатство відтінків значення <g/> , забезпечуваних сполученнями прийменників з відмінками <g/> , таке велике <g/> , що годі їх тут охопити <g/> .