Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Цей дрібний випадок <g/> , що врізався учасникам у пам'ять на десятиліття <g/> , відтворює в мініятюрі і може з деяким перебільшенням становище української мови під польською владою в міжвоєнні роки <g/> . </p>
doc#8 <p> « <g/> Проблема Готфріда Келлера <g/> » <g/> , що <g/> , теоретично міркуючи <g/> , повинна була б викликати обурення в еміграційних колах <g/> , пройшла непоміченою <g/> .
doc#16 Наверх виявилось це в політичнім кочівництві з одного табору до іншого і зміні політичних переконань і ідеологій <g/> » <g/> .
doc#38 Був ним Микола Зеров у його « <g/> Новому українському письменстві <g/> » і в « <g/> Від Куліша до Винниченка <g/> » <g/> .
doc#76 Термінологічно таку мову в першопочатках її оформлення доцільно окреслювати префіксом прото- ( <g/> протоукраїнська мова в 6 ст <g/> .
doc#81 <p> Щоб покінчити з пам'ятними виставами московських театрів <g/> , баченими в Харкові <g/> , згадаю ще дещо пізнішу іншу п'єсу Шекспіра — « <g/> Багато галасу з нічев'я <g/> » в театрі Вахтанµова ( <g/> яку я бачив у Москві в січні 1937 року <g/> ) <g/> .
doc#81 Візники в Харкові звалися тільки ванькиґ <g/> , і не тільки в українській <g/> , але і в російській мові <g/> .
doc#81 Він вибрав мене <g/> , можливо <g/> , відчувши <g/> , що <g/> , в протилежність Журбі <g/> , я не був « <g/> режимний <g/> » <g/> , в протилежність Махинькові — не замкнений від людей <g/> , а справді щиро зацікавлений у своїй дисципліні — мовознавстві і в своїх учнях — студентах <g/> .
doc#0 <p> А погляньте-но <g/> , як убивався в колодочки марш Н. почерез Дантові кола Европи <g/> , по розтрощуваній Україні <g/> , по на попіл перетворюваній Німеччині <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , нормально говорять іде <g/> ; слово з таким же значенням <g/> , тепер нормально не вживане <g/> , гряде — алохронізм <g/> ; </p><p> 2. Якщо алохронізмом означаються ті поняття <g/> , які тепер не використовуються ( <g/> або досі не використовувалися <g/> ) <g/> , то алохронізм упізнається з того <g/> , що саме поняття не належить до звичних у мові і в мові не має свого відповідника <g/> .
doc#17 З другого боку <g/> , режисер <g/> , очевидно <g/> , включив певну хаотичність ритму другої <g/> , третьої й четвертої дії в свій плян постави як свідоме завдання <g/> .
doc#81 А до того переді мною з матір'ю стелилася небезпечна й гірка дорога на чужину в незнану еміµрацію <g/> …
doc#3 <p> Зібраний матеріял дозволив висловити припущення про рушійні сили за цією інновацією і про її місце і ролю в загальному розвитку синтакси новітньої української літературної мови <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Не злато <g/> , Ливан <g/> » <g/> ) </p><p> Але незалежно від того <g/> , в які образи одягнено поезію цього циклу <g/> , завжди деталі зовнішнього світу важливі для поета в його символічних поезіях як виявники або відлуння його душевного світу <g/> .
doc#40 У наслідок такого триразового повторення <g/> , насамперед <g/> , підкреслюється тривалість описаних дій брата і сестри <g/> , а з другого боку <g/> , підкреслюється рівнобіжність думки в усіх трьох складносурядних реченнях <g/> , їхня посутня єдність <g/> .
doc#47 Можемо тільки здогадуватися <g/> , що українськість защепилася в неї — і як же глибоко <g/> !
doc#9 З другого боку <g/> , факти дедалі більшого ширення галицької преси на Великій Україні <g/> , факти помітної участи в цій пресі великоукраїнських письменників і діячів <g/> , мова яких при друкуванні іноді зазнавала більших чи менших змін <g/> , — все це разом узяте актуалізує розбіжності літературної мови в її галицькому варіянті проти літературної мови <g/> , що росте спроквола ( <g/> через несприятливі обставини <g/> ) у Великій Україні на вузькообмежених жанрово й стилістично <g/> , лиш частково сприйманих традиціях мови Шевченка й « <g/> Основи <g/> » <g/> .
doc#40 В усній мові <g/> , близькій до народної <g/> , а також у фолкльор- ній часті причинові сполучники того що <g/> , ( <g/> за <g/> ) тим що <g/> , що <g/> , а ( <g/> ле <g/> ) що ( <g/> з відповідником то <g/> ) <g/> , а ( <g/> ле <g/> ) як ( <g/> з відповідником то <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#81 Стаття моя в збірнику була <g/> , може <g/> , найкраща <g/> , але це не комплімент <g/> .
doc#72 Другим закидом проти словника було те <g/> , що ( <g/> ідучи за офіційно затвердженим правописом <g/> ) словник дозволяв відміняти слова бюро <g/> , депо і почасти радіо ( <g/> в орудному відмінку однини <g/> ) <g/> , що Кошевой називає “ <g/> грубейшая вульгаризация <g/> ” <g/> .