Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 <p> Справді <g/> , в " <g/> пипінській <g/> " автобіографії Потебня не згадує прямо своє українське походження <g/> .
doc#8 У своїх неперевершених спогадах про Київський університет його студентських років <g/> , — цій перлині української мемуаристики <g/> , — Петров-Домонтович з <g/> , як завжди <g/> , прихованою іронією <g/> , писав <g/> : « <g/> Іван Іванович Огієнко для своєї вступної лекції в Університеті вибрав тему <g/> : " <g/> Чи правильно поставлений наголос в " <g/> Полтаві <g/> " Ол <g/> .
doc#16 колеґи А. Крушельницького і М. Рудницького <g/> , який тепер в " <g/> Радянській Україні <g/> " так само <g/> , як напасник з МУР'у бореться з вісниківським " <g/> шовінізмом <g/> "» <g/> . </p>
doc#31 » – « <g/> Одвертий лист до Володимира Коряка <g/> » <g/> ) <g/> , коли вигадуються спеціяльні образи-маски як співрозмовці ( <g/> Товарищ Европенко-Европацький – у « <g/> Остап Вишня в " <g/> світлі <g/> " " <g/> лівої <g/> " балабайки <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#45 В " <g/> узагальненнях <g/> " такого типу з нагромаджених даних висмикують окремі <g/> , часом випадкові <g/> , факти <g/> , зводять їх у правило і потім уживають те правило як відмикачку <g/> . </p>
doc#72 ( <g/> Указ Найсвятішого Синоду опубліковано в " <g/> Україні <g/> ” 1907 <g/> , 12 <g/> , 78 і далі <g/> ) <g/> .
doc#31 » <g/> ) <g/> ; масовізм ( <g/> Коряк — « <g/> наш " <g/> ужасний <g/> " масовик і апологет робітничої кляси <g/> » <g/> ) <g/> ; орієнтація в літературі на Европу ( <g/> « <g/> Коряк " <g/> ужасний <g/> " противник всього европейського <g/> » <g/> ) <g/> ; оборона романтизму ( <g/> « <g/> в " <g/> фактичний матеріял <g/> " завжди входять елементи " <g/> перебільшення <g/> "» <g/> ) <g/> ; змагання за новітню українську людину діла ( <g/> « <g/> Це вже не той хохол <g/> , що три години чухається <g/> » <g/> ) <g/> ; література на службі нації ( <g/> « <g/> Чи може ви думаєте <g/> , що сам Коряк і справді не творить для нації з підкресленням <g/> ?
doc#45 У вересні Потебня був змушений написати прилюдне вияснення <g/> , надруковане в " <g/> Харьковских губернских ведомостях <g/> " 1863 <g/> , 39 ( <g/> передрук в Айзенштока 1922 <g/> , 74 <g/> ) <g/> . </p>
doc#45 Мотив " <g/> тітки <g/> " знайдемо в " <g/> Язык й народность <g/> " <g/> , скажімо <g/> , на стор <g/> .
doc#45 ( <g/> Гумбольдтівська концепція книги " <g/> Мьісль и язьік <g/> " певною мірою була застаріла вже 1862 р. Як-не-як <g/> , а Гумбольдт виклав свої положення в "Űber die Verschiedenheit des menschlichen Sprachbauens und ihren Einfluss auf die geistige Entwicklung des Menchengeschlechts <g/> " <g/> , 1836 <g/> , ще в добу пізнього романтизму <g/> , і Потебня навіть у " <g/> Мьісль й язьік <g/> " де в чому відходить до новіших теорій <g/> , посилається скажімо <g/> , на куди пізнішу й куди праг-матичнішу " <g/> Grammatik <g/> , Logic und Psychologie <g/> " <g/> , 1855 <g/> , Г. Штайнталя <g/> ) <g/> .
doc#76 3 <g/> , 189. </p><p> 4. Деназалізація § в 'а відбулася в усіх східнослов'янських говірках не пізніше середини 10 ст <g/> .
doc#10 ) дієвідміні <g/> ; але також рефлекси ȩ <g/> , перехід е в 'о <g/> , дж із *dj <g/> , особливості повноголосу <g/> , перехід л у нескладове у тощо <g/> .
doc#25 Саме цих філологічних мітів нема в Михальчука <g/> , а надто в ( <g/> 1 <g/> ) <g/> .
doc#25 Правда <g/> , в ( <g/> 1 <g/> ) знаходимо дещо довільні спроби безпосередньо звязати сучасні говірки з старими східньослов'янськими племенами <g/> ; але в інших працях Михальчука проглядає виразна концепція походження трьох сучасних українських діялектичних груп <g/> . </p>
doc#10 Коли в ( <g/> 11 <g/> ) ці висновки стосувалися ще тільки до одного села <g/> , в ( <g/> 12 <g/> ) Курило поширила їх уже на всю чернігівську групу говірок з тим <g/> , щоб потім <g/> , дослідивши на Поділлі інший тип говірок <g/> , прийти до синтетичної картини в ( <g/> 17 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 Солідна фонетична підготова виявляється вже в ( <g/> 11 <g/> ) <g/> .
doc#10 Коли в ( <g/> 11 <g/> ) ці висновки стосувалися ще тільки до одного села <g/> , в ( <g/> 12 <g/> ) Курило поширила їх уже на всю чернігівську групу говірок з тим <g/> , щоб потім <g/> , дослідивши на Поділлі інший тип говірок <g/> , прийти до синтетичної картини в ( <g/> 17 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 <p> Те <g/> , що радше передчувалося й накреслювалося в ( <g/> 14 <g/> ) <g/> , знаходить досить чіткі контури в ( <g/> 23 <g/> ) <g/> , — звичайно під впливом знайомства з працями попередників і провідників празької фонологічної школи ( <g/> Є.Поліванов <g/> , Н.Яковлев <g/> , Р.Якобсон <g/> ) <g/> , що їх авторка не раз і цитує в цій статті <g/> .
doc#10 Коли в ( <g/> 11 <g/> ) ці висновки стосувалися ще тільки до одного села <g/> , в ( <g/> 12 <g/> ) Курило поширила їх уже на всю чернігівську групу говірок з тим <g/> , щоб потім <g/> , дослідивши на Поділлі інший тип говірок <g/> , прийти до синтетичної картини в ( <g/> 17 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 <p> Активно цікавлячися іншими мовами як матеріалом для історії української мови <g/> , Курило не працювала над їх проблематикою як чимсь окремим <g/> , за винятком ( <g/> 16 <g/> ) і дуже цікавих <g/> , але принагідних думок про глибоку давність східньо- слов'янського акання в ( <g/> 18 <g/> , 144 <g/> ) <g/> , хоч вона почувала себе дома не тільки в загальній славістиці <g/> , а почасти і в романістиці <g/> , — вона не раз зіставляла українські фонетичні процеси з фонетичними процесами головних романських мов <g/> . </p>