Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 Тут в “ <g/> Увагах <g/> ” Курило ніби проявляється боротьба впливів двох її вчителів — її безпосереднього вчителя Є. Тимченка з його етнографічним підходом <g/> , і її учителя з книжок — О.Потебні <g/> , з його романтично-національним підходом <g/> , до певної міри завдяченим В. Гумбольдтові <g/> .
doc#72 відгук українських політиків в “ <g/> Украинская жизнь <g/> ” 1912 <g/> , 5 <g/> , ст <g/> .
doc#10 173—175. </p><p> 11. Розділ “ <g/> Правопис незмінної частини слова <g/> ” в “ <g/> Український правопис <g/> .
doc#72 Ясно <g/> , що упорядники дбали насамперед за те <g/> , щоб викинути всі “ <g/> клясово ворожі <g/> ” слова <g/> , а включити всі слова “ <g/> революційні <g/> ” і так оминути можливість закиду в “ <g/> українському буржуазному націоналізмі <g/> ” <g/> : де тільки можна <g/> , вони вибирали ( <g/> або запроваджували <g/> ) слова <g/> , близькі до російських <g/> , і пропускали синоніми <g/> , що могли такому виборові перешкоджати <g/> .
doc#25 Написана к. 1889 р. <g/> , вперше видрукована 1929 р. в “ <g/> Українському діалектологічному збірнику <g/> ” <g/> , 2. Це принагідний і конспективний — і не закінчений — огляд головних фонетичних рис української мови в їх історичному формуванні <g/> . </p>
doc#25 В “ <g/> українському наріччі <g/> ” сьогодні відкладені певними шарами обидві попередні стадії <g/> , чи <g/> , може краще сказати <g/> , щаблі мовного розвитку <g/> .
doc#72 , гасло про освіту в “ <g/> Українській радянській енциклопедії <g/> ” т. 17,412 <g/> ) <g/> , а те <g/> , що коли-не-коли прослизало в пресу <g/> , настільки розрізнене і уривчасте <g/> , що немає змоги його перевірити <g/> .
doc#21 ( <g/> Костецький працював коректором в “ <g/> Українській трибуні <g/> ” <g/> ) <g/> .
doc#21 Бачили це ми <g/> , члени редакції <g/> , бачили й партійці в “ <g/> Українській трибуні'' й навколо <g/> .
doc#6 Можна припускати <g/> , що знайомство з Руссо <g/> , Фройдом <g/> , Марксом і Дарвіном — усі згадані в “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” <g/> , — теж ішло не так від читання їхніх творів <g/> , як від частих згадок у пресі й радіо <g/> , хоч знаємо <g/> , що Курилик читав уривки з “ <g/> Капіталу <g/> ” К. Маркса ( <g/> як і “ <g/> Mein Kampf' Гітлера <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> Щоправда <g/> , головною причиною зменшення числа передплатників ( <g/> у випадку “ <g/> Ради <g/> ” воно згодом трохи вирівнялося <g/> : 1908 р. — 1.400 <g/> ; 1909 р. — 2.500 <g/> ; 1911 р. — 3300. Чикаленко 2 <g/> , За <g/> , 206 <g/> , 75в <g/> ) були урядові утиски супроти них <g/> : поліційні труси <g/> , арешти <g/> , звільнення з державної роботи <g/> , занесення в “ <g/> чорний список <g/> ” <g/> , конфіскації ( <g/> Чикаленко 425 <g/> , 465 <g/> ; 2. 18 і деінде <g/> ) <g/> .
doc#72 Протягом того самого 1933 року Хвиля оголосив ще одну статтю <g/> : “ <g/> На боротьбу з націоналізмом на мовному фронті <g/> ” ( <g/> в ”3а марксо-ленінську критику <g/> ” <g/> , ч. 7 <g/> ) і видав книжку “ <g/> Знищити коріння українського націоналізму на мовному фронті <g/> ” ( <g/> Харків <g/> ) <g/> .
doc#25 Статті Михальчука Драгоманов не опублікував <g/> , обмежившися на оголошенні ( <g/> в „Громаді <g/> ” <g/> ) своїх заперечень цьому „Українцеві <g/> ” <g/> , як підписався був Михальчук <g/> .
doc#51 Свого крайнього вияву погляди етнографічної школи досягли в „Нарисах з української синтакси <g/> ” О. Смеречинського ( <g/> 1932 <g/> ) <g/> .
doc#51 також рецензію на ту ж книжку пера М. Наконечного в „Українська мова в школі <g/> " <g/> , 1959 <g/> , 5 <g/> , ст <g/> .
doc#81 Яке ж було моє здивування <g/> , коли я знайшов його в довіднику « <g/> Письменники радянської України <g/> » <g/> , Київ <g/> , 1970. Про роки німецької окупації Харкова згадки там нема <g/> , а про дальші читаємо <g/> : « <g/> В 1944 р. працював у військовій залізничній частині <g/> , а з 1946 р. — в тресті ЈПромшахтобуд“» у Харкові <g/> , далі — згадка про навчання в гірничому технікумі в <g/> …
doc#59 <p> Ось усвідомлення майбутніх шляхів Ірина в фіналі повісти <g/> : від образу Ірина в Галоччиній кімнаті над Ізаром ми вільно перекидаємося в минуле <g/> , до сцени в Чеському Лісі <g/> , щоб далі <g/> , уявно продовжуючи біг стежини <g/> , спинитися в <g/> …
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Параду <g/> » <g/> , 4 <g/> ) </p><p> І в « <g/> Діві <g/> » підкреслена нездійсненність мрій <g/> , а в « <g/> Херсоні <g/> » і мрії про спокій прямо ведуть поета в </p><p><g/> …
doc#9 В <g/> …