Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#103 — оцей костур <g/> … </p><p> — Років дев'ять-десять тому <g/> , якщо не помиляюся <g/> , Ви вперше в часи незалежности України приїздили до Києва й також погодилися дати мені інтерв'ю. Але перед початком
doc#103 Звичайно <g/> , за прожиті роки мінялися де в чому і деякі погляди — про них я пишу в своїх книгах <g/> .
doc#103 Звичайно <g/> , за прожиті роки мінялися де в чому і деякі погляди — про них я пишу в своїх книгах <g/> .
doc#103 Ці два томи <g/> , присвячені добі мого життя в Україні й Европі <g/> , написані років сорок тому <g/> .
doc#103 однодумці <g/> , — вони не однодумці до кінця <g/> . </p><p> — Що ж до жіночої половини в спогадах <g/> , то у мене склалося враження <g/> , що Ваша думка в оцінюванні її вартісности
doc#103 до жіночої половини в спогадах <g/> , то у мене склалося враження <g/> , що Ваша думка в оцінюванні її вартісности найчастіше була « <g/> протилежною <g/> » <g/> . Мабуть <g/> , Ви <g/> , на відміну
doc#103 Навіть на те <g/> , що про мене писали в пресі й що не відповідало дійсності <g/> , я реагував разів три-чотири <g/> , не більше — писав якісь листи-спростування редактору <g/> .
doc#103 Ось недавно <g/> , боюся помилитися <g/> , здається <g/> , в Лос-Анджелесі <g/> , написали <g/> , що я — антисеміт <g/> .
doc#103 А в мене були і друзі-євреї <g/> , і євреї писали про мене свої спогади <g/> … </p>
doc#103 Коли його послали на роботу в районну газету <g/> , десь на Полтавщину <g/> , то <g/> , напевне <g/> , з нудьги <g/> , він там почав писати вірші й надсилати мені <g/> .
doc#103 Через певних осіб <g/> , котрі йшли на його виступ <g/> , я дав знати про своє існування в Америці <g/> .
doc#103 Нібито коли в роки війни він потрапив до харківської в'язниці <g/> , то передав мені лист <g/> , у якому просив посприяти його визволенню <g/> , а я міг <g/> , та не захотів <g/> .
doc#103 Знаю <g/> , що в Вас була одна з найкращих приватних славістичних книгозбірень світу <g/> .
doc#103 Дирекція Колумбійського університету <g/> , довідавшись <g/> , що в мене така славістична бібліотека <g/> , дозволила проводити заняття в ось цьому « <g/> кабінеті <g/> » <g/> .
doc#103 Дирекція Колумбійського університету <g/> , довідавшись <g/> , що в мене така славістична бібліотека <g/> , дозволила проводити заняття в ось цьому « <g/> кабінеті <g/> » <g/> .
doc#103 Після факультету в Токійському університеті кілька років тому відкрили й другий спеціялізований факультет у Хокайдо <g/> .
doc#103 В пошуках бібліотечних фондів японці приїхали до Америки <g/> , а тут хтось їх направив до мене <g/> .
doc#103 Я ніколи не рахував <g/> , скільки в моїй бібліотеці томів <g/> , але <g/> , очевидно <g/> , разом зі славістичними книгозбірнями Гарварду й Колумбії <g/> , — вона одна з найповніших <g/> .
doc#103 В тих двох частинах я хотів сказати « <g/> до побачення <g/> » всім тим <g/> , з ким звела мене доля й недоля <g/> , з ким працював <g/> , страждав і вірив <g/> … </p>