Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Я маю намір створити портрет <g/> , вірний натурі <g/> , а людина <g/> , яку я спортретую <g/> , буду я сам <g/> . </p>
doc#1 <p> Усе решта в цій главі присвячене благодаті Господнього милосердя <g/> : « <g/> Я буду для Ізраїлю <g/> , як роса <g/> : розцвіте він <g/> , неначе лілея <g/> » і т. д. У Т. Шевченка співвідношення обох частин якраз зворотнє <g/> : із сімнадцяти рядків вірша тільки в п'ятьох говориться про щасливе майбутнє <g/> . </p>
doc#3 Не буду перелічувати висловлювань на ці теми <g/> , згадаю тільки для прикладу монографію про числівник Макара Івченка « <g/> Числівники української мови <g/> » ( <g/> Київ <g/> , 1955 <g/> , ст <g/> .
doc#4 Тож не буду розвивати й уґрунтовувати лінії поетичного розвитку <g/> .
doc#4 <p> Та відмежування від старших і однолітніх сучасників починалося ще 1947 р. <g/> , коли Наталя Лівицька- Холодна писала — </p><p> Я буду майстром неприміченим </p><p> і каганцем у буднів ніч <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Самотність <g/> » <g/> ) </p><p> не смолоскипом <g/> , що рве нічну темряву й кличе до героїчних звитяг <g/> , а каганцем серед буднів <g/> !
doc#7 На приклади його можна б вказати легко і в американській або англійській поезії <g/> , але не буду переобтяжувати статті іменами й назвами <g/> . </p>
doc#9 — Трудно <g/> » — « <g/> Бояриня <g/> » <g/> , VIII <g/> , 114 <g/> ) <g/> ; волати ( <g/> « <g/> І перед зборищем мерців волати буду <g/> » — « <g/> Прокл <g/> .
doc#9 — Ю. Ш. <g/> ) чудними <g/> » <g/> : переконання <g/> , відносини <g/> , ся починає <g/> , буду мусівxxiv <g/> , просвіта <g/> , напрямок <g/> , враженняxxv <g/> , річникxxvi <g/> .
doc#9 Усі ці слова — не говоримо тут про два приклади нелексичні <g/> : на окреме препозитивне вживання частки ся при дієсловах ( <g/> ся починає <g/> ) і на майбутній час <g/> , утворений не інфінітивом <g/> , а дієприкметником на -л ( <g/> буду мусів <g/> ) — у сучасній літературній мові вже не « <g/> здаються чудними <g/> » <g/> , бо становлять цілком звичайний <g/> , звичний і неуникний складник <g/> . </p>
doc#10 <p> Ось цей список його праць у хронологічному порядку їх появи в друку <g/> , і далі я буду цитувати їх за нумерами в цьому списку4 <g/> ) <g/> : </p><p> 1. Українська мова <g/> .
doc#10 , наявності протетичного мг на захід проти протетичного г- на схід ( <g/> горати — ворати <g/> ) <g/> , твердости ц і с в суфіксі -ськ- на захід <g/> , давального відмінка на -ови/-еви на заході <g/> , орудного відмінка однини імен жіночого роду на -оу <g/> , -ом ( <g/> гороу <g/> , тором <g/> ) на заході <g/> , давального/місцевого відмінка однини м'якого типу іменників на -и на заході ( <g/> на воли <g/> ) <g/> , м'яких прикметників на -ній <g/> , -тій і дієслівних форм 1-ої особи типу ходю <g/> , просю й 3-ої особи типу ходе <g/> , просе на сході <g/> , минулого часу типу ходивем <g/> , майбутнього часу типу буду ходив <g/> , інфінітива типу печи ( <g/> а не пекти <g/> ) і окремо вживаного -ся на заході <g/> .
doc#18 З названим ім'ям Мойсея або з посутнім посиланням на нього образ непокоїв Франка вже 1075 року в « <g/> Пєтріях і Довбущуках <g/> » <g/> ; виринув у поезії « <g/> Я буду жити <g/> , бо я хочу жиги <g/> » 1880 року <g/> , « <g/> Ex nihilo <g/> » ( <g/> 1885 <g/> ) <g/> , « <g/> Заповіті Якова <g/> » і « <g/> По-людськи <g/> » <g/> , в складі « <g/> Жидівських мелодій <g/> » 1889 року <g/> ; майнув навіть у такому <g/> , здавалося б <g/> , далекому творі <g/> , як « <g/> Лис Микита <g/> » ( <g/> 1896 <g/> ) <g/> , і в « <g/> Перехресних стежках <g/> » ( <g/> 1900 <g/> ) і в « <g/> Похороні <g/> » ( <g/> 1897 <g/> ) <g/> ; став темою поезії « <g/> Серцем молився Мойсей <g/> » у « <g/> Моему ізма- рагді <g/> » ( <g/> 1898 <g/> ) <g/> ; з'явився <g/> , нарешті <g/> , в кількох творах <g/> ,
doc#25 Про її методологічне значення я буду говорити в останньому розділі <g/> . </p>
doc#25 <p> У цю “ <g/> етимологічну фонему <g/> ” можна і треба <g/> , за Михальчуком <g/> , внести дальші ускладнення <g/> , насамперед <g/> , відрізнення о <g/> , посталого із ъ <g/> , що не має “ <g/> дивере <g/> ”нта <g/> ” ô ( <g/> пісок <g/> , сон <g/> ) <g/> , знов таки на відміну від російської мови <g/> , де о з ъ цілком збіглося з основним о ( <g/> 2 <g/> , 28 <g/> ) x. Особливо багато уваги Михальчук приділив українській “ <g/> етимологічній фонемі <g/> ” е через її велику ускладненість ( <g/> 3 <g/> , 64 <g/> ; 2 <g/> , 28 <g/> ; 4 <g/> , 346 <g/> ) <g/> ; але цього не буду тут подавати <g/> , бо це вимагало б дуже довгого історико-фонетичного коментаря <g/> . </p>
doc#27 « <g/> Зроду я іце в нікого не питався дороги і питатись не буду <g/> » <g/> , — писав він до Носа 1862 року <g/> .
doc#27 І поти буду працювати <g/> , поки снаги стане моєї <g/> » <g/> .
doc#30 <p> У листопаді <g/> , коли буду живий і здоровий <g/> , чекатиму на зустріч <g/> .
doc#30 ( <g/> І не знаю <g/> , чи я буду <g/> ) <g/> .
doc#30 Якщо буду <g/> , то пару днів проведу над Дніпром широким і спробую Вас розшукати <g/> .
doc#30 Більшість із них відкладаю в надії на зустріч ( <g/> тут <g/> , бо в Києвах я вже ніколи не буду <g/> ) <g/> .