Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#103 Рука була авторова <g/> , але водили нею учні — Гриць Білик <g/> , Федір Лад <g/> , Дмитро Приляж <g/>
doc#103 — не буду перелічувати <g/> , вони є на сторінках спогадів <g/> . </p>
doc#103 — не буду перелічувати <g/> , вони є на сторінках спогадів <g/> . </p>
doc#103 Наприклад <g/> , одній відомій особі із « <g/> ще живих <g/> » <g/> , доки вона читала сторінки <g/> , де йшлося про інших <g/> , було « <g/> дуже цікаво <g/> » <g/> , а коли дійшла й до свого імені <g/> , раптом усе стало « <g/> нецікаво й не так <g/> , як було насправді <g/> » <g/> .
doc#103 Наприклад <g/> , одній відомій особі із « <g/> ще живих <g/> » <g/> , доки вона читала сторінки <g/> , де йшлося про інших <g/> , було « <g/> дуже цікаво <g/> » <g/> , а коли дійшла й до свого імені <g/> , раптом усе стало « <g/> нецікаво й не так <g/> , як було насправді <g/> » <g/> .
doc#103 , то у мене склалося враження <g/> , що Ваша думка в оцінюванні її вартісности найчастіше була « <g/> протилежною <g/> » <g/> . Мабуть <g/> , Ви <g/> , на відміну від більшости <g/> , не вважаєте
doc#103 Про це не будемо говорити <g/> .
doc#103 А в мене були і друзі-євреї <g/> , і євреї писали про мене свої спогади <g/> </p>
doc#103 зуб на Шевельова <g/> » <g/> , не мають під собою правдивого підґрунтя <g/> ? </p><p> — Олесь Гончар був у Харкові років два чи три моїм студентом <g/> . Коли його послали на роботу в
doc#103 Коли я був у Києві <g/> , вже після 24 серпня 1991 року <g/> , Олесь Гончар запросив мене до себе додому <g/> .
doc#103 Пили чай у родинному колі <g/> , мирно розмовляли <g/> , він подарував мені свою останню книжку <g/> , — здається <g/> , це був якийсь автобіографічний роман <g/> , невдалий <g/> , мушу сказати <g/> . </p>
doc#103 Можливо <g/> , такий лист і справді був <g/> , але до мене він ніколи не потрапляв <g/> . </p>
doc#103 . Але за те <g/> , чого удостоїли <g/> , дякую <g/> . </p><p> — А хто для Вас був і лишається найбільшим моральним авторитетом у житті й літературі <g/> ? </p><p> — Олександер Білецький і Леонид
doc#103 Знаю <g/> , що в Вас була одна з найкращих приватних славістичних книгозбірень світу <g/> .
doc#103 Було дуже зручно — всі матеріяли під рукою <g/> .
doc#103 на три частини <g/> : Україна — Европа — Америка <g/> » <g/> ? </p><p> — Третього тому не буде <g/> . Ніколи <g/> . Я навіть не починав його писати <g/> . Він мав би бути про
doc#103 я був егоїстом <g/> , мабуть <g/> , більшою мірою <g/> , ніж пересічно людина буває <g/>
doc#103 Все було <g/> , як було <g/> </p>
doc#103 Все було <g/> , як було <g/> </p>