Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Вжи- ваючися без змін <g/> , форма було ( <g/> а при відтінку повторности — бувало <g/> ) втрачає ознаки складника часової форми <g/> , а переходить у своєрідне вставне слово ( <g/> модальне <g/> ) <g/> .
doc#62 Але то була не мозаїка <g/> , не творений образ <g/> , а тільки купа камінчиків <g/> , з яких можна було ( <g/> або ще не можна було <g/> ) скласти цілісний образ-мозаїку <g/> .
doc#40 Каже <g/> , що буде ( <g/> повнозначне дієслово <g/> ) і буде ( <g/> допоміжне дієслово <g/> ) танцювати <g/> » ( <g/> Самч <g/> .
doc#12 <p> 1. М'яка вимова приголосних позначається в українському письмі в кінці слова і в середині слова перед приголосним і перед голосним о знаком м'якшення ь <g/> , а в середині слова перед голосним написанням голосного я ( <g/> замість а <g/> ) <g/> , ю ( <g/> замість у <g/> ) <g/> , є ( <g/> замість е <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#65 Наслідком був ( <g/> не дуже вдалий <g/> ) “ <g/> Карпатский диалектологический атлас <g/> ” у двох випусках ( <g/> 1967 <g/> ) <g/> .
doc#9 ; </p><p> д. Іменники типу зілля мають довгі приголосні плюс є ( <g/> Павловський позначає його і <g/> ) <g/> : насіньні ( <g/> 7 <g/> ) <g/> , весільлі ( <g/> 28 <g/> ) та ін <g/> .
doc#75 Він писав <g/> : </p><p> « <g/> А в потопі були ( <g/> пам'ятаєте <g/> ?
doc#40 Каже <g/> , що буде ( <g/> повнозначне дієслово <g/> ) і буде ( <g/> допоміжне дієслово <g/> ) танцювати <g/> » ( <g/> Самч <g/> .
doc#57 Одначе дозволю собі вкинути тут заувагу про те <g/> , що круглі церкви були ( <g/> поруч з типом базиліки <g/> ) зовсім нормальні в ранньому й середньовічному християнстві <g/> .
doc#59 Історія <g/> , поскільки вона є ( <g/> професор Кравчук — ворог історизму в позитивістичному цього слова розумінні <g/> ) <g/> , — вічне самовідродження духа в його втіленнях-епохах <g/> .
doc#81 Він казав — що ми зовсім різні <g/> , що я не партійний і ніколи ним не буду ( <g/> Соня викладала щось з дисциплін нової релігії <g/> , чи то діялектичний матеріялізм <g/> , чи історію партії <g/> ) <g/> ; що вона старша від мене і розлучена по першому шлюбі <g/> ; що в нас зовсім різні характери й темпераменти <g/> , — добре серед настояности солодкого кримського повітря мати раптовий вихор-бурю <g/> , але не можна жити все життя з грозовицею й полум'ям <g/> ; що годі було б уявити співжиття Соні з моєю матір'ю <g/> ; і взагалі для чого це мені <g/> ?
doc#44 Тому статті цієї книжки <g/> , присвячені цим творам <g/> , як і загальним проблемам функціональної доби <g/> , зберігають своє значення як вияв одного з поглядів на те <g/> , що було ( <g/> таких поглядів може бути багато <g/> ) <g/> , і як голос у живій дискусії про те <g/> , що є. Я можу закінчити цей вступ тими самими словами <g/> , якими кінчалася передмова до першої черги критичних статтів і есеїв Юрія Шереха <g/> , « <g/> Не для дітей <g/> » ( <g/> 1964 <g/> ) <g/> : « <g/> Зміни в статтях мінімальні <g/> , і редактор дбав за збереження запаху доби <g/> .
doc#40 : « <g/> Альоша сів на канапу й оглянув кімнату ( <g/> минулі дії — минулий час <g/> ) <g/> , де виріс був ( <g/> це було в дальшому минулому <g/> ) і де нагромаджено тепер силу речей <g/> » ( <g/> Підм <g/> .
doc#19 Значить <g/> , припав він до смаку тим « <g/> культурникам <g/> » <g/> , що тоді такі впливові були ( <g/> чи аж не до двадцятих років XX століття <g/> ?
doc#15 <p> З другого боку <g/> , усвідомлення називних речень як особливої категорії відбулося на особливо виразному матеріялі - таким матеріялом були ті випадки <g/> , коли називні речення виступали цілком самостійно <g/> , відірвано від звичних двоелементних речень <g/> , особливо <g/> , коли вони виступали групами <g/> , компактно - згадаймо <g/> , що вперше і виявлено їх в такому тексті <g/> , де <g/> , крім них <g/> , інших конструкцій не було ( <g/> Шопот <g/> .
doc#40 <p> З другого боку <g/> , в науковій і науково-публіцистичній мові подекуди зберігається вживання в ролі зв'язки дієслова є ( <g/> єсть <g/> ) <g/> , що посилюється західноєвропейськими впливами <g/> .
doc#76 <p> 5. Регулятивним фактором у диференційних і інтеграційних процесах були ( <g/> і є <g/> ) факти загальної історії <g/> , насамперед факти колонізації та її припинення <g/> , творення і зникнення політичних тіл <g/> , їх об'єднання <g/> , поділ або розпад <g/> , їхні соціальні перетвори й нашарування в межах кожного політичного тіла <g/> .
doc#76 Можуть бути ( <g/> і є <g/> ) мови <g/> , що мають кілька коренів <g/> , себто мови <g/> , де спільні діялектні процеси точаться після їхнього розвитку нарізно <g/> .
doc#81 Критерії приналежности до українського народу були ( <g/> і є <g/> ) актуальні в нації <g/> , що збирала себе в цілість уже перед нашими очима і що породила незміренне число перекинчиків <g/> .
doc#9 А вивчення поглядів Лесі Українки на розвиток літературної мови і аналіза мови її творів доводять зовсім інше <g/> , хоч <g/> , звичайно <g/> , ставити знак рівности між мовою її творів і мовою робіт М. Грушевського було б безглуздо — і то не тільки і не стільки через різницю в їхніх поглядах на питому вагу галицьких елементів у літературній мові ( <g/> а ця різниця <g/> , безперечно <g/> , була <g/> ) <g/> , а й передусім через принципову відмінність багато в чому мови історично-наукової праці від мови художнього твору <g/> , та ще й писаного віршовим діялогом <g/> … </p>