Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 ( <g/> Були й інші причини <g/> , але про них тут нема потреби говорити <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Таким чином від прикметників ці займенники відрізняються в відмінюванні головне тим <g/> , що використовують різні основи <g/> , а в закінченнях родового і орудного відмінків однини жіночого роду мають у передостанньому складі е ( <g/> є <g/> ) <g/> , а не о ( <g/> тієї <g/> , цієї <g/> , моєї <g/> , чиєї <g/> , — тоді як у прикметниках білої <g/> , синьої <g/> , безкрайої <g/> ) <g/> .
doc#73 Все таки « <g/> Мала бібліотека МУРу <g/> » навіть у тому неповному ( <g/> було запляновано понад двадцять книжок першої черги <g/> ) і недосконалому вигляді <g/> , в якому вона здійснилася <g/> , відіграла свою позитивну ролю <g/> , показавши <g/> , що українська література еміґрації не обмежується на тих початківських <g/> , а часом і графоманських книжках <g/> , що тоді почали були появлятися при загальній дезорганізації літературного ринку і літературних взаємин взагалі коштом <g/> , природна річ <g/> , самих авторів <g/> .
doc#76 Найдавніший щабель розвитку після періоду існування праслов'янської мови <g/> , який ми можемо реконструювати з більшою чи меншою повнотою і вірогідністю <g/> , це період існування післяплемінних мовнотериторіяльних <g/> , регіональних одиниць ( <g/> було б необережно або й хибно називати їх мовами <g/> ) <g/> , найперші вияви вирізнености яких можна датувати 6-7 століттям <g/> .
doc#9 <p> У Г. Східногоxx <g/> : маєш багато праці ( <g/> є багато праці <g/> ) <g/> ; ну <g/> , то добре ( <g/> ну <g/> , це добре <g/> ) <g/> ; дижурний лікар ( <g/> черговий лікар <g/> ) <g/> ; оклад ( <g/> компрес <g/> ) <g/> ; пізналися ( <g/> познайомилися <g/> ) <g/> ; очі замкнені ( <g/> очі заплющені <g/> , закриті <g/> ) <g/> ; відстрашувати ( <g/> залякувати <g/> ) <g/> ; конечність ( <g/> обов'язковість <g/> , конечна потреба <g/> ) <g/> ; вчасна старість ( <g/> рання старість <g/> , передчасна старість <g/> ) <g/> ; з працею <g/> …
doc#15 <p> Цілком аналогічні своєю будовою другий і четвертий приклад <g/> , де після присудків ( <g/> було <g/> , снилось - у першому з них <g/> , не виросло <g/> , не згнило <g/> , було - в другому <g/> ) чекали б однорядних підметів <g/> , а замість того знаходимо <g/> , підтримане включенням двоелементних речень <g/> , переоформлення їх у називні речення <g/> . </p>
doc#40 Епіфору тут становить ( <g/> був <g/> ) вдячний <g/> . </p>
doc#16 Скажімо <g/> , питання про ставлення до інших націй на Україні <g/> : культурна автономія їх <g/> , чи асиміляція <g/> , чи виселення <g/> , чи ( <g/> було й таке <g/> ) екстермінація — питання <g/> , в розв'язанні якого теоретики націоналізму вбачають чи не суть націоналізму <g/> , — воно в житті <g/> , попри всю свою важливість <g/> , не стало визначальним в усвідомленні того <g/> , що таке націоналізм і націоналісти <g/> .
doc#81 ) була чистісінького українського роду <g/> , з Полтавщини <g/> , і <g/> , мабуть <g/> , доброю українською патріоткою <g/> .
doc#41 ) </p><p> Є одначе істотні відмінності між Франсом і Домон- товичем <g/> .
doc#56 ) Є <g/> , правда <g/> , в Смотрича один вірш про майбутнє в сім'ї вольній <g/> , новій <g/> .
doc#40 ) є відокремлений дієприслівник співаючи <g/> .
doc#40 ) були великі знавці і ентузіясти лексики цих говірок <g/> .
doc#10 1 <g/> ) була єдиним мовознавцем-консультантом — і єдиним оплачуваним працівником Інституту наукової мови <g/> .
doc#10 <p> Головною тезою ( <g/> 12 <g/> ) було <g/> , що чернігівські поліфтонги ( <g/> Курило зве їх “ <g/> дифтонги <g/> ” <g/> ) мають спадну експіраторну силу й тональну висоту ( <g/> 12 <g/> , 19 <g/> ) <g/> .
doc#81 <p> Новина про публікацію книжки в Києві ( <g/> 1951 <g/> ) була для мене зовсім несподіваною <g/> .
doc#57 Одна ( <g/> 1956 <g/> ) була призначена для Монреалю <g/> . </p>
doc#72 є результат непереможної волі тридцятимільйонної нації <g/> ” ( <g/> Шевельов 1978,17 <g/> ) є — в найкращому випадку — вислів прагнення <g/> .
doc#55 Як попередній здогад можна запропонувати на розгляд припущення <g/> , що правописні зміни ( <g/> 1 <g/> ) і ( <g/> 3 <g/> ) <g/> , імовірно <g/> , були мовно вмотивовані <g/> , а ( <g/> 2 <g/> ) було довільне <g/> . </p>
doc#10 В усякому випадку нове й цінне в ( <g/> 23 <g/> ) було вже виразне намагання виплутатися з хащів психологічного розуміння фонеми й зрозуміти її місце в системі мови <g/> .