Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 Бо серед подеколи мотлоху є й речі <g/> , без яких не проживеш <g/> . </p>
doc#97 Бо ж він писав біографію <g/> . </p>
doc#98 Бо за безпанської волі й їх не було й не мало бути <g/> . </p>
doc#98 коротенького листа від руки ( <g/> вже <g/> , як бачите <g/> , не зовсім твердої <g/> ) <g/> , бо оказія до Нью-Йорка трапилась несподівано негайно <g/> , і я не маю часу сходити до друкарки
doc#98 Куліш <g/> , Байда і козаки <g/> » <g/> , яка <g/> , правда <g/> , довгенько йшла поштою <g/> , бо одержав я її лише в перших числах лютого 1996 р. ( <g/> Ваш напис датований листопадом
doc#99 ахтанабілем сучасности <g/> , коли тюпали кіньми чи волами і дороговказів не треба було збивати <g/> , бо їх ще і в тямку не було <g/> , а траса ще звалася не трасою <g/> ,
doc#99 — Боже великий <g/> , чи можна так невимушено <g/> , так просто про саму себе ( <g/> бо в ліриці скрізь про себе <g/> ) <g/> , про своє тіло й душу прилюдно говорити <g/> ,
doc#100 А по наукових працях нічого сказати не можу <g/> , бо й не знаю <g/> , що виходило останнім часом <g/> .
doc#100 « <g/> Вічне <g/> » <g/> , бо не Вам же розповідати <g/> , як на кожному переломному етапі з'являються « <g/> революціонери <g/> » <g/> , яким хочеться « <g/> списати <g/> » Шевченка <g/> .
doc#101 Ю. Шевельова проходила у « <g/> затінку совиних крил <g/> » ( <g/> таку ж бо назву мала його перша публікація на батьківщині після довготривалої ізоляції <g/> .
doc#101 Ю. Шевельов поки що не належить <g/> , та ми знайшли інший спосіб зустрітися з ним на сторінках « <g/> Буковинського журналу <g/> » <g/> , запросивши до інтерв'ю. Дістати згоду від нашого гостя виявилося неважко <g/> , бо саме живе спілкування <g/> , взаємне обговорення проблем української культури <g/> , пізнання її різних природних куточків були головним мотивом подорожі Ю. Шевельова <g/> , який і в таких поважних літах залишається дотепним <g/> , іронічним і водночас доброзичливим співрозмовником <g/> , допитливим і невтомним мандрівником <g/> , уважним до найменших деталей відвідувачем архітектурних пам'яток <g/> .
doc#101 а й контролюю своє мовлення <g/> , і в цьому всі філологи — ненормальні люди <g/> , бо нормальні розмовляють <g/> , як пташка співає <g/> . А взагалі — 80 — 85 відсотків мого
doc#101 В цьому можуть переконатися й наші читачі <g/> , бо ж розмова між тим <g/> , хто запитує <g/> , і тим <g/> , хто відповідає <g/> , завжди має ширше коло учасників <g/> , надто ж тоді <g/> , коли йдеться не лише про побутові теми <g/> , коли наші пекучі проблеми аналізує людина такого потужного інтелекту <g/> . </p>
doc#101 І це не так уже важко <g/> , бо залежить від нас самих <g/> .
doc#101 Так що такі речі існують <g/> , але поки що ми не спроможні тверезо оцінити їх усі і точно назвати <g/> , бо на кожне позитивне твердження завжди можна навести кілька протилежних прикладів <g/> , протилежних течій <g/> , протилежних явищ <g/> .
doc#101 Так що це є велика проблема і тяжка <g/> , бо запроваджувати одностайність силоміць — це не є розв'язка питання <g/> .
doc#101 І це одна з причин ( <g/> не єдина <g/> , звичайно <g/> ) <g/> , але одна з причин <g/> , чого я ніколи не вважав себе за політика <g/> , бо це передусім справа конкретних заходів <g/> .
doc#102 Свідомо наводжу цей докладний список публікацій ( <g/> дві з яких — рецензії <g/> , одна — посмертна згадка <g/> , решта — мовознавчого нахилу <g/> ) <g/> , бо <g/> , власне <g/> , вони й стали причиною обвинувачень вченого у коляборації <g/> . </p>
doc#102 було <g/> , усіх студентів-чоловіків зобов'язували <g/> . </p><p> Він мені сказав <g/> , що тому дарує її <g/> , бо події відбуваються в Харкові у таборі для полонених <g/> . Фантастичні історії <g/> : як він утік
doc#102 Першу він подарував' бо не знав <g/> .