Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 при її поетичній колисці <g/> , приймають її й тепер <g/> , бо чують бодай просліди первісної мелодії <g/> . Ті <g/> ,
doc#2 , невкладистий ритм <g/> . Нема поділу на строфи — він бо міг би заколисувати <g/> . Ланцюги наїжачених
doc#2 б бути темою спеціяльного фахового досліду <g/> , бо техніка поетки тут винятково багата <g/> , гнучка й
doc#2 дикція лишається такою ж мужньою й загальною <g/> , бо крик почуттів знову ж заступлений описом
doc#2 на рибок <g/> , </p><p> на високії дуби </p><p> випускати голуби <g/> . </p><p> Бо і в кокетстві є щось від ритуалу <g/> , від обряду <g/> , а в
doc#2 , як кому <g/> , а мені писати про Лятуринську трудно <g/> , бо хочеться ще й ще цитувати її мініятюрні віршики
doc#2 ще новими гранями <g/> . У « <g/> Княжій емалі <g/> » цикли ясні <g/> , бо визначені назвами <g/> , що їх дала сама авторка <g/> . Але
doc#2 , з Ербена <g/> , з Бендла — не порушують цієї єдности <g/> . Бо Лятуринська має не тільки свій стиль <g/> , а і свій
doc#4 біографії <g/> . Хоч завдання це було б не легке <g/> , бо все це дано ляпідарно <g/> , непомітно <g/> , натяком <g/> ,
doc#4 скісним поглядом <g/> . Не легке й чи варте заходу <g/> ? Бо особливість поезії Наталі
doc#4 око <g/> , це дійсність будня <g/> . Руки невільниці <g/> , бо запродані господареві фабрики <g/> , метонімічно —
doc#4 стояла свідомо проблема вибору <g/> . Мабуть <g/> , ні <g/> , бо щоденниковість була диктована їй обставинами
doc#4 , що це міг бути вибір самої поетки <g/> . У щоденнику бо кожний запис не починається з нової сторінки <g/> , і
doc#4 Наталі Лівицької-Холодної <g/> , я не можу сказати <g/> , бо ніде в книжці нема й натяку на те <g/> , хто за що в ній
doc#4 . Але приймім другу можливість <g/> , бо воно буде приємне для видавців <g/> , а ще й тому <g/> , що
doc#4 і світ можна беззастережно перебудовувати <g/> , бо в їхній основі лежить механічна сума
doc#4 . Але це була не вся правда <g/> , а тим самим неправда <g/> . Бо <g/> , кінець-кінцем <g/> , усе в літературі — засоби <g/> , але
doc#4 — засоби <g/> , але самі засоби — це ще не література <g/> . Бо є в ній та « <g/> крапелька <g/> » <g/> , яку людський дух <g/> , дух
doc#4 никової тяглости <g/> , чи так « <g/> вийшло <g/> » <g/> . Важитиме бо тут те <g/> , що тут знайшла свій вияв особистість
doc#4 . У Наталі Лівицької-Холодної йдеться бо про настрої й відчуття <g/> , в Рільке <g/> , а особливо в