Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 Повернувся він у серпні 1863 року <g/> , десь "'Ред 13-им числом <g/> , бо цього дня " <g/> Московские ведомости <g/> " <g/> , редаґовані горезвісним Михаілом Катковим <g/> , атакували його як особу з породи Бакуніних і Герценів <g/> , що виконувала польську місію в Галичині <g/> .
doc#25 “ <g/> Забуті традиції <g/> , пише він ( <g/> 2 <g/> , 55 <g/> ) <g/> , легко відновляться з часом самі собою <g/> ” <g/> , — бо існує “ <g/> живий генетичний зв'язок між цими пам'ятками й сучасною чисто-народною літературою <g/> ” <g/> .
doc#9 Бо в подальші роки Галичина змогла впливати на загальноукраїнську літературну мову тільки тому <g/> , що перед тим наблизила свою літературну мову до великоукраїнської <g/> .
doc#33 Бо відповідь на це питання – не в окремих фразах <g/> , а в цілості твору і його головного героя Степана Радченка <g/> . </p>
doc#81 Тоді <g/> , порядком загравання з « <g/> нововизволеними <g/> » західняками <g/> , вирішено почати видання великої збірки творів Івана Франка <g/> , і Василь Іванович став одним з редакторів <g/> , зокрема редакторів мови <g/> , — нелегке завдання <g/> , бо треба було <g/> , з одного боку <g/> , зберегти автентичність мови Франка <g/> , а з другого <g/> , наблизити її до літературного стандарту <g/> .
doc#63 Бо суть поезії Осьмачки - не схопити світ у його закономірностях <g/> , а вилити в гіперболізованій формі біль і самоту власної душі <g/> , висловити чи радше прокричати правду своєї душі <g/> .
doc#9 Взагалі це явище було б передчасно підсумовувати <g/> , бо не можна сказати <g/> , якої сили й тривалосте воно буде <g/> , які кількості і які прошарки людности воно охопить як на еміграції <g/> , так і на українських землях <g/> .
doc#45 Заведений у дворянських колах звичай змушувати дитину змалечку вчити кілька мов <g/> , на думку Потебні <g/> , — традиція шкідлива <g/> , бо інакше " <g/> из такого воспитания не виходило бы такое подавляющее количество дураков <g/> " ( <g/> 179 <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> 21 Виправдовуючи цей акт насильства <g/> , Столипін у зверненні до Сенату говорив <g/> , що пожвавлення українського культурного життя небажане <g/> , бо “ <g/> три основні гілки східнього слов'янства і походженням і мовою не можуть не складати цілого <g/> " ( <g/> цитовано в <g/> : Лотоцький 3. 87 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Наприклад <g/> , в іменнику береза послідовно з тверде за винятком форми давального і місцевого відмінка однини <g/> , де воно м'якшиться <g/> , бо стоїть перед -і <g/> ; березі ( <g/> = биерезі <g/> ) <g/> .
doc#49 Не без впливу звукових повторів є те <g/> , що дід — не сивий <g/> , а всупереч пуристичним вимогам сідий ( <g/> « <g/> Сідий <g/> , як місяць <g/> , дід <g/> » <g/> ) <g/> , бо саме слово СІДий звуками кореспондує зі словом ДІД <g/> .
doc#21 Бо окупанти не бажали допустити <g/> , після недавнього розгрому нацистської Німеччини <g/> , жадних видань пронацистського характеру <g/> .
doc#44 Бо ті процеси <g/> , що струсили інтелектуальну Україну і струшують усю мислячу Російську імперію тепер <g/> , вперше проявилися в літературі <g/> .
doc#2 Як твориться ліричність епосу і епічність лірики <g/> , і тонкої лірики <g/> , часто виразно карбованої жіночістю <g/> , — це могло б бути темою спеціяльного фахового досліду <g/> , бо техніка поетки тут винятково багата <g/> , гнучка й витончена <g/> .
doc#39 Бо в світі Осьмаччиної казки і найгрубіші деталі одуховлені і включені в міт <g/> .
doc#26 Бо в кінцевих двох десятках чи що рядків першої програма народньопісенности вже поєднується з національно-романтичною <g/> .
doc#28 <p> Перспективи вже нема <g/> , жук над ухом <g/> , сонце і воли – близьке й далеке – все переплуталося <g/> , бо й природа існує вже не сама по собі <g/> , а для поета ( <g/> сонце колисає поета <g/> ) <g/> , появилися цілком іраціональні образи ( <g/> сизокрила юга літнього дня <g/> ) – і все це виправдане тим <g/> , що елементи об'єктивного опису <g/> , поскільки вони тут є <g/> , цікавлять поета не самі по собі <g/> , а як знаки його внутрішнього стану <g/> , його зростання з землею <g/> , його розчинення в зануреному в спеку всесвіті <g/> .
doc#74 Вони були українськими в своїй істоті <g/> , бо селяни говорили українською мовою « <g/> спонтанно <g/> » <g/> .
doc#70 Наївно <g/> , кажу я <g/> , бо не такий бур намір редактора <g/> .
doc#49 Але це — між іншим <g/> , бо до теми не стосується <g/> . </p>