Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 писавши про Олену Телігу ( <g/> « <g/> Без металевих слів і без зідхань даремних <g/> » <g/> ) <g/> , про Василя Стуса ( <g/> « <g/> Трунок
doc#4 : </p><p> Відійду до вікна від печі </p><p> — хай кипить собі борщ без мене — </p><p> взагалі ці кухонні речі </p><p> так не до речі <g/> , </p>
doc#4 комплексом у контексті цієї статті без назви не розумію я ні співмаштабности <g/> , ні
doc#4 , що милий </p><p> не той став <g/> , а може й не був таким <g/> , </p><p> якого без тями ввесь вік любила </p><p> й якого ще й досі <g/> … </p><p> люблю
doc#4 Божої волі <g/> . </p><p> У Наталі Лівицької-Холодної — </p><p><g/> … Ти — без відповіді <g/> , Ти — </p><p> лише Питання <g/> , </p><p> Ти Розум без Душі <g/> ,
doc#4 — </p><p><g/> … Ти — без відповіді <g/> , Ти — </p><p> лише Питання <g/> , </p><p> Ти Розум без Душі <g/> , Ти не Причина й </p><p> не Мета <g/> . </p><p> І не збагне Тебе й
doc#4 ) <g/> , далекосхідня паралеля мотивам Іова <g/> , але без його — попри все — віри в Бога <g/> . </p><p> Як глибоко
doc#4 , ґавот з танцем смерти <g/> . Напевно <g/> , поетка могла б без великого труду поєднати речі одного настрою й
doc#4 сорок років вона усвідомлює <g/> : </p><p> Я чекаю на смерть без ляку <g/> , </p><p> тільки знаю <g/> : не досить ще <g/> , </p><p> не тепер складу
doc#4 як мандрівки в невідоме майбутнє « <g/> на човні без весел <g/> » « <g/> у путь без причалів <g/> » <g/> , до визволення від
doc#4 в невідоме майбутнє « <g/> на човні без весел <g/> » « <g/> у путь без причалів <g/> » <g/> , до визволення від бруду земного
doc#4 дзвонять <g/> ? » стає і образом авторчиної <g/> , може не без впливу епіграфа до Гемінґвеєвого « <g/> По кому
doc#4 Маланюка <g/> , </p><p> а була вона недоговорена <g/> , </p><p> наче вірш без одного рядка <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Ліричний спогад <g/> » <g/> ) </p><p> зі схемою
doc#4 в собі щось <g/> , що стоїть поза тими засобами <g/> , щось <g/> , без чого <g/> , власне <g/> , нема поезії <g/> , як без води нема
doc#4 , щось <g/> , без чого <g/> , власне <g/> , нема поезії <g/> , як без води нема життьових умов для рослин і істот <g/> , а ця
doc#4 і трансценденталізм <g/> , пропоную назву — без назви/sans titre/ohne Titel/untitled/sin
doc#5 , – щоб лишитися кінець-кінцем з постатями без облич або з навмисне невиразними обличчями <g/> ? Чи
doc#5 Олександровича <g/> , то чи не могли б ми обійтися і без історії його лябораторних спроб <g/> ? </p><p> Виявляється
doc#5 життя <g/> . І Славенко одружується з Ірен <g/> , без кохання <g/> , просто тому <g/> , що це найощадніший у часі
doc#5 трохи менший х <g/> , а в ньому знову ще менший <g/> , і так до без кінця <g/> , аж поки замість одного великого х не