Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#91 Епізод з одруженням української селянської дівчини-наймички з Кременчуччини з негром без єдиної думки про те <g/> , як же вони зорганізують своє життя <g/> , — абсурдний з усіх поглядів <g/> .
doc#56 Ця частина статті адресована також російським читачам <g/> , і мені не хотілося приховувати того <g/> , що інтелігент колонізованої Росією нації може без труду й напруги говорити російськими цитатами з кожної нагоди <g/> .
doc#65 ) стаття співробітника Інституту <g/> , Назарової <g/> , але експедиція відбулася без формальної участи Інституту <g/> . </p>
doc#92 Я зробив це в суто науковому тоні й стилі <g/> , без полемічних і демагогічних трюків <g/> , що характеризували моїх американських рецензентів <g/> , удаючи <g/> , що це була з обох боків суто наукова полеміка <g/> .
doc#81 Статті його не йшли далі описових переліків і розкладання на полички <g/> , без творчої і свіжої думки <g/> .
doc#40 За їх допомогою завжди можна висловити потрібне <g/> , але без тонших відтінків значення і без афективного забарвлення <g/> , без створення певного окресленого стилю мови <g/> . </p>
doc#92 Він приєднався до моїх висловлень <g/> , причому дуже сильно підкреслив <g/> , що без документальних доказів не можна виключати нікого <g/> .
doc#34 І потім зараз же почув <g/> , як з очей біжать без плачу [ <g/> Без плачу <g/> , читачу <g/> !
doc#40 <p> В родовому відмінку деякі односкладові ( <g/> а при повноголосі </p><p> — двоскладові <g/> ) іменники чоловічого роду <g/> , головне коли вони вживаються з прийменником ( <g/> і до певної міри адвербіялі- зуються <g/> ) <g/> , можуть мати двоє закінчень <g/> : під наголосом -а <g/> , не під наголосом -у <g/> : до столу — до столу <g/> , до двору — до двору <g/> , з моста — з мосту <g/> , з плоту — з плоту <g/> , без стида— без стиду <g/> , без сорому— без сорому <g/> , не до сміху — було сміху ( <g/> і сміху <g/> ) <g/> , труда </p><p> — без труду <g/> , до суда— до суду <g/> .
doc#6 <p> Такого типу “ <g/> килими <g/> ” <g/> , з візерунками малих різнокольорових людей <g/> , тільки не такі багаті на епізоди <g/> , знайдемо і в Курилика <g/> , приміром <g/> , у його “ <g/> Сон мера Кромбі <g/> ” <g/> , у “ <g/> Після снігопаду на авеню Балзам <g/> ” у торонтському циклі або в “ <g/> Весіллі в Кашубах <g/> ” у польському циклі <g/> , а на цій виставці — “ <g/> Споглянь людину без Бога <g/> ” ( <g/> ч. 19 <g/> ) <g/> , хоч тут епізоди почасти відмежовані один від одного контуром ніби окремої рамки <g/> , так що картина сприймається подеколи як конґльомсрат відносно самостійних менших картин <g/> , об'єднаних тільки загальною ідеєю <g/> .
doc#31 О. Ган уважає <g/> , що в цьому листі « <g/> місцями пробиваються щирі почуття <g/> » ( <g/> « <g/> Трагедія Миколи Хвильового <g/> » <g/> , без року й місця видання [ <g/> Ульм <g/> , 1947 <g/> ] <g/> .
doc#53 329 <g/> ) <g/> ; А що в хати без дощу росте <g/> ?
doc#81 Булаховський був без закиду толерантний до української мови <g/> , культури <g/> , українських студентів <g/> .
doc#81 Проте я певний <g/> , що він згадував мене не раз і не без тепла <g/> .
doc#84 Може <g/> , з провінцією так <g/> , як з клясицизмом <g/> : сперечання без розуміння <g/> ?
doc#81 Каганович не передбачав <g/> , що за чотири роки він сам <g/> , разом з Хвилею <g/> , Микитенком і Кириленком <g/> , буде розстріляний без суду <g/> , а його ім'я <g/> , як і ім'я Хвилі <g/> , буде стерте з радянцями писаної історії <g/> ! </p>
doc#81 Мишко лишився <g/> , як був <g/> , без зміни одежі <g/> , без зміни білизни <g/> .
doc#81 Усе таки на безриб'ї й рак риба <g/> , і було приємно побачити « <g/> Рожеве павутиння <g/> » в випадкових декораціях і костюмах ( <g/> що Бог послав <g/> ) і майже без режисерської руки <g/> .
doc#27 Його найкращі поезії <g/> , такі <g/> , як « <g/> До рідного народу <g/> » ( <g/> « <g/> Народе без пуття <g/> » <g/> ) або « <g/> Псалтирня псальма <g/> » <g/> , взяті на індекс <g/> …