Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 129 <g/> ) не без слушності писав <g/> , що академічний “ <g/> словник у своїй істоті залишається українсько-російським <g/> , тільки слова в нім у зворотнім порядку <g/> ” <g/> . </p>
doc#99 ) І робиться це без пози і без вульгарности <g/> , навіть із певною делікатністю <g/> , іцо чимсь нагадує іноді навіть Миколу Зерова з його вмінням закувати свої зойки в залізні рамки поетичної дисципліни ( <g/> поза тим поета <g/> , далекого від Забужко <g/> ) <g/> , навіть без « <g/> нецензурних <g/> » слів <g/> , як просто дихається чи сниться <g/> . </p>
doc#71 Обстоювання галицизмів <g/> , хоч і без застосування цього терміна <g/> , можна добачити й у статті О. Кундзіча [ <g/> 19 <g/> ] <g/> , наприклад у потрактуванні слів шляпа та капелюх [ <g/> детальніше див <g/> .
doc#6 Розкидані по цілій книжці <g/> , без спеціальних намірів <g/> , такі імена <g/> , власне <g/> , виявляють <g/> , що з літератури й науки було живим у свідомості автора <g/> . </p>
doc#81 Я гортав журнал за журналом за своїм столом у книгозбірні НТШ <g/> , що їх приносив мені цілими паками Дорошенко ( <g/> який сам ставився до галичан і галичанства дуже скептично й іронічно <g/> ) <g/> , намагаючися схопити глибшу суть розбіжностей у мовних дискусіях <g/> , збережених на сторінках « <g/> Зорі <g/> » <g/> , катеринославських « <g/> Дніпрових хвиль <g/> » та інших давно забутих видань <g/> ; бо ці мовні дискусії тонули в дрібницях <g/> , непотрібних або кривотлумачених поясненнях <g/> , як це типово для всіх тих випадків <g/> , коли люди без мовознавчої освіти беруться розв'язувати проблеми мови <g/> .
doc#40 Ці чергування не захопили новіших для української мови слів чужого походження <g/> , де тим часом зберігається всупереч законам української мови старанна вимова основи слова <g/> , без звукових змін <g/> , напр <g/> .
doc#72 342 і далі в передруку правил <g/> , без словничка <g/> , у <g/> : Тимошенко 2 <g/> ) <g/> , книжка зберігає такі характеристичні особливості галицького правопису <g/> , як уживання Ї<Ѣ <g/> , і ( <g/> дїд <g/> ) <g/> ; відокремлене писання частки ся з дієсловами <g/> ; знак м'якшення після зубного між двома паляталізованими приголосними ( <g/> сьвіт <g/> ) \ у морфології — закінчення -ий в родовому відмінку множини іменників на приголосний ( <g/> копий <g/> , грудий <g/> , а не коней <g/> , грудей <g/> ) <g/> ; а надто віддання літер д та і у чужомовних словах ( <g/> біольогія <g/> ) ( <g/> Тимошенко 2 <g/> , 336 <g/> , 338 <g/> , 343 <g/> ) <g/> .
doc#92 Я тільки звернув увагу редакторів на те <g/> , що не випадає видавати збірку на пошану <g/> , що б там не казати <g/> , американського науковця без жадного « <g/> справжнього <g/> » американця в редакції <g/> .
doc#18 <p> Без вправ <g/> , без змагань <g/> , наче в гробі <g/> , </p><p> Його задусить твій бездарний рід <g/> . </p>
doc#101 та англомовне середовище <g/> , обравши при цьому шлях <g/> , що до снаги небагатьом <g/> : працювати без лавреатств <g/> , державних премій <g/> , всенародного визнання <g/> , з тавром ворога народу і переслідуваний державою
doc#78 <p> 34 <g/> ) У листі до Бодянського з 13. 5.1844 р. Шевченко пише <g/> : « <g/> Гамалія <g/> » не поправлений <g/> , як ми з Вами тоді поправляли <g/> , бо без мене надрюкований полукацапом <g/> » <g/> , — Твори <g/> , XI <g/> , ст <g/> .
doc#81 <p> Один з радянських журналістів <g/> , що спеціялізуються на пасквілях про людей з другого боку барикад <g/> , що працюють на матеріялі <g/> , скупо відміряному їм керівниками з КҐБ <g/> , без доступу до першоджерел <g/> , не мавши іншого проти мене « <g/> компромітуючого <g/> » матеріялу <g/> , закидав мені <g/> , що я « <g/> ухилився <g/> » від служби в радянській армії <g/> .
doc#40 Д'Алямбер <g/> : « <g/> Наш досвід показує <g/> , що в нашій мові нема двох слів <g/> , які можна було б уважати за синоніми в повному розумінні <g/> , себто таких <g/> , які в усіх випадках могли б бути заступлені одне на одне без зміни значення цілого« <g/> . </p>
doc#0 Галицькому треба було лиш закинути якісь прогріхи Н. <g/> , людей без прогріхів до кабінету Галицького не приводили <g/> .
doc#97 Бо серед подеколи мотлоху є й речі <g/> , без яких не проживеш <g/> . </p>
doc#78 Називаючи північні говірки київським наріччям <g/> , він прямо констатує переорієнтацію літературної мови на південні говірки <g/> : « <g/> Однако же я не спорю и в том <g/> , что ныне ( <g/> підкреслив я. Ю. Ш. <g/> ) полтавское наречие киевскому предпочитается <g/> , и не без причины <g/> » 8а <g/> ) <g/> . </p>
doc#84 Людину без особистої і національної гордости <g/> . </p>
doc#101 » </p><p> У вересні 1993 року Буковину відвідав професор Колумбійського університету з Нью-Йорка Юрій Шевельов — без перебільшення <g/> , один з найвищих авторитетів української гуманітарної науки <g/> , один з небагатьох наших культурних
doc#63 Без дьогтю <g/> , думаю <g/> , український гумор неможливий <g/> , бо він — вияв не французького сальонового esprit <g/> , а тверезого реалізму українського селянина в його міцних зв'язках з твердим матеріяльним світом <g/> .
doc#72 Не без підстави і Л. Каганович згадує в червні 1926 р. річницю українізації ( <g/> “ <g/> Будівництво <g/> ” 48 <g/> ) <g/> .