Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 Вірніше — відчинено без дверей <g/> .
doc#85 Коли нам кажуть <g/> : « <g/> Розвиток мистецтва часто-густо йде шляхом поглиблення тих самих співіснуючих стилів <g/> , без жадних собі заперечень <g/> » і далі <g/> : « <g/> потреба нового стилю сама ще потребує уґрунтування і зовсім не випливає автоматично з гаданого одвічного й довічного процесу <g/> » <g/> , — то це майже абсолютно правильно <g/> .
doc#86 Спростачення й спровінціялізування культурного життя <g/> , осягнене в УСРР як-не-як ціною многолітнього терору <g/> , тиску й нагінок <g/> , на еміграції здобуте за яких 5 років і без жадного поліційного апарату <g/> . </p>
doc#87 Без некрологів <g/> , без надгробних слів <g/> .
doc#88 Хай це зробить той <g/> , хто сам без гріха <g/> .
doc#89 Але якщо орієнтувати всю літературу <g/> , без винятку <g/> , на Осьмачку і Барку було б помилкою <g/> , то орієнтувати її всю на Дюма і Кащенка — злочин <g/> . </p>
doc#90 Мабуть <g/> , не без елементів автобіографічности двадцятирічний лейтенант Черниш <g/> , командир батальйону білорус Брянський <g/> , наречена Брянського сестра-жалібниця Шура Ясногорська <g/> , а далі багато « <g/> бійців <g/> » батальйону з різних околиць « <g/> нєоб'ятной родіни <g/> » <g/> , але найбільше — мобілізованих українських селян з придністрянської частини Поділля <g/> .
doc#91 Епізод з одруженням української селянської дівчини-наймички з Кременчуччини з негром без єдиної думки про те <g/> , як же вони зорганізують своє життя <g/> , — абсурдний з усіх поглядів <g/> .
doc#92 Кімнати без дверей <g/> , прохідні кімнати <g/> , кімнати <g/> , що виходили без передпокою просто на сходи <g/> , лінолеумові підлоги з дірками і <g/> , що гірше <g/> , з огидно-солодкими малюнками на лінолеумі <g/> …
doc#93 В оцінці « <g/> Фінаншієл таймз <g/> »-у це була « <g/> без порівняння найкраща вистава п’єси Брехта <g/> , що [ <g/> рецензент <g/> ] будь-коли бачив <g/> » <g/> , а театр — « <g/> справжній театр народу <g/> » <g/> .
doc#94 Коли Квітка-Основ'яненко надумав написати дещо для селян — його « <g/> Листи до любезних земляків <g/> » <g/> , — він оповідає <g/> : </p><p> От я доложився нашому начальству — бо без нього не треба нічого робити <g/> , хоч би ти і думав <g/> , що воно дуже гаразд буде <g/> , — отже то начальство і подозволило мені обо всім до вас писати <g/> . </p>
doc#95 Там саме повітря здавалося українським <g/> , дихала наша старовина <g/> , сучасність попри всі перешкоди в'язалася з Заходом <g/> , і особисто я знайшов там без перебільшення батьківську любов і опіку в Василя Сімовича <g/> .
doc#96 ґрунту й ґрунту до людини <g/> , суверенности й національної гордосте <g/> . </p><p> Позірний парадокс <g/> : країна без меншостей — суцільно двомовна <g/> . Не тільки інтелігенція говорить по-англійськи <g/> . Ледве чи можна знайти
doc#97 Щоб цього добитися <g/> , щоб без поводатаря рушити до людей сорокових років Шевченкового сторіччя на Оренбуржчині <g/> , щоб розвіяти чар ( <g/> у доброму і злому значенні <g/> ) <g/> , урок <g/> , накинений автором <g/> , людиною іншого століття і інших соціяльних структур і інших лімітів у баченні світу <g/> , парадоксально <g/> , — читач мусить боєм прокласти свій власний шлях до Шевченка — простіше кажучи <g/> , усунути посередника-автора <g/> .
doc#98 Без логічних <g/> , фактичних доказів на це <g/> .
doc#99 , сьогодні вони хочуть лише до пекла <g/> . </p><p> Справа ускладнюється тим <g/> , що ця траса без написів <g/> . Як у перші тижні війни <g/> . Тоді на шляхах знищено дороговкази <g/> , станції
doc#101 » </p><p> У вересні 1993 року Буковину відвідав професор Колумбійського університету з Нью-Йорка Юрій Шевельов — без перебільшення <g/> , один з найвищих авторитетів української гуманітарної науки <g/> , один з небагатьох наших культурних
doc#102 і не бачу підстав сповідатись йому <g/> . </p><p> Ми <g/> , так би мовити <g/> , організаційно посварилися без лайки <g/> . І при тому я зробив маленького коника <g/> . Думаю <g/> , що я правильно