Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 Лев Толстой і Бернард Шов так само втратили контакт з життям і молоддю і бачили остаточну й безапеляційну істину тільки в собі <g/> .
doc#4 Як я це бачу <g/> , між її молодою поезією й пізньою відмінність як між гусеницею й многобарвним метеликом <g/> , з семирічним перебуванням у стадії лялечки <g/> , невидимо захованої в коконі <g/> .
doc#4 ) <g/> , — знаю свою тему <g/> , знаю свої свідомо вибрані обмеження <g/> , бачу свій намір і плян <g/> .
doc#4 Ось сама поетка бачить таємницю зародження поезії — в тиші <g/> : </p><p> Знов тиші оксамитний клапоть Упав на слів стогранне скло <g/> , </p><p> А серце раптом <g/> , наче папороть <g/> , </p><p> Чудесним цвітом зацвіло <g/> . </p>
doc#4 Тому ми знаходимо в її поезіях портрети сучасників — бачимо Олену Телігу ( <g/> « <g/> Лист <g/> » <g/> ) <g/> , Євгена Маланюка ( <g/> « <g/> Ліричний спогад <g/> » <g/> ) <g/> , Оксану Лятуринську ( <g/> « <g/> Півонії <g/> » <g/> ) <g/> , Маємо також образ через коротку цитату з їхніх творів <g/> .
doc#4 Бачимо порозкидані тут і там деталі щоденного побуту — кухня і варення <g/> , сусіди й вулиця перед вікном <g/> , нахил чоловіка до рибальства й до малювання жуків і риб ( <g/> « <g/> Над твоєю труною <g/> » <g/> ) <g/> , часом такі приватні <g/> , що не піддаються коментареві сторонньої людини <g/> , як от у вірші <g/> , присвяченому <g/> , мабуть <g/> , Олені Телізі ( <g/> Ол <g/> .
doc#4 — </p><p> це те <g/> , що бачить око <g/> , це дійсність будня <g/> .
doc#4 В цьому вірші Наталі Лівицької-Холодної бачиш пухкість першого снігу <g/> , ще незайманого <g/> , в першому сліді « <g/> босих <g/> » котячих лапок <g/> , хоч поза тим дуже мало дано з краєвиду <g/> .
doc#4 Так <g/> , як у японському стриманому й лаконічно-недоговореному малюнку бачиш — відтворюєш цілість <g/> , так і тут <g/> .
doc#4 Це також її настрій — спокій <g/> , душевна гармонія <g/> , скупе <g/> , але достатнє тепло <g/> , здатність бачити й спостерігати <g/> .
doc#4 Якщо <g/> , як ми бачили щойно перед цим <g/> , займенники в своїх переключеннях об'єктивізують суб'єктивне <g/> , тут брак займенників і добір деталів і засобів образности суб'єктивізують об'єктивне <g/> .
doc#4 <p> Тут особа авторки не зовсім усунена <g/> , бачимо її і в займеннику мене і в виборі особи дієслова ( <g/> стану <g/> ) <g/> .
doc#4 Свою старість він бачив у вселюдській і універсальній епічності <g/> .
doc#4 <p> Отже <g/> , під ґетеансько-рількеанським комплексом у контексті цієї статті без назви не розумію я ні співмаштабности <g/> , ні поетичного стилю <g/> , ні жанрового оформлення <g/> , ні філософського підґрунтя <g/> , а тільки подібність у настрої <g/> , у баченні світу або — ще точніше — в бажанні бачити світ як осередок гармонії <g/> , рівноваги й спокою <g/> .
doc#4 Бачити світ таким не ціною заплющених на зло й біль очей <g/> , а через прийняття зла й болю як частини світової й внутрішньої душевної гармонії <g/> .
doc#4 Ідилія не лише родинна <g/> , а й ідилія відкритости до широкого світу <g/> , в якому не бачиш зла <g/> .
doc#4 <p> Але в Овідія цього звиху ще нема <g/> , і гармонійне життя <g/> , задоволене малим <g/> , виливається в спокійний і гармонійний кінець <g/> : </p><p> Раз <g/> , знеможені віком і кволі <g/> , </p><p> Вийшли із храму на ґанок вони <g/> ; обступили їм пам'ять </p><p> Давні події <g/> ; стоять <g/> , розмовляють <g/> , аж бачить Бавкіда <g/> : </p><p> Зазеленів Філімон <g/> ; придивився старий <g/> : його жінка </p><p> Криється листом — і от вже шумить верховіття над ними <g/> . </p>
doc#4 доторк руки <g/> , </p><p> очі <g/> , </p><p> що дивляться крізь мене й не бачать <g/> , </p><p> і тепло <g/> , що за всі роки </p><p> трохи простигло наче <g/> … </p>
doc#4 <p> Якщо ж говорити про поезії <g/> , де цей мотив названо <g/> , де навіть і найпрозаїчніші хоми невірні не можуть не бачити написаного чорним на білому <g/> , неохоче береться рука за спробу анатомії цього поетичного мотиву <g/> .
doc#4 Так бачимо тут садок і леваду <g/> , верболіз <g/> , липу <g/> , грушу <g/> , вишні <g/> , рожі <g/> , чуємо гавкіт сірого Гаршнепа <g/> , бачимо кухню в присмеркових сутінках і плахту на жердці <g/> , Явдоха пече паляниці <g/> , мама наділяє грушею <g/> , працюють Марина й Одарка <g/> , батько оповідає казки <g/> , довідуємося й про місцеві річки-потоки Руду й Різовату <g/> …