Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 Яка проста наука <g/> , і яка для багатьох незбагненна й неосяжна <g/> ! </p>
doc#4 <p> Один з них — найповерховіший <g/> , і вже згадуваний — те <g/> , що за наголовками багатьох поезій стоїть піднаголо- вок « <g/> Листки з щоденника <g/> » <g/> .
doc#4 Один — пейзажний <g/> , і <g/> , як на багатьох пейзажах від Кльода Льор- рена до Ж. Б. Коро <g/> , в природу вписуються <g/> , ніби для пожвавлення <g/> , поодинокі людські постаті <g/> , які одначе підпорядковані пейзажеві й становлять частину його <g/> .
doc#4 <p> Тему і образ України я виділив тут <g/> , зважаючи на їхню психологічну вартість для поетки і <g/> , либонь <g/> , багатьох з її читачів <g/> .
doc#6 У Курилика <g/> , якщо небо спокійне <g/> , йому приділено мало місця ( <g/> хоч є разючі вийнятки в картинах ідилічного характеру <g/> , як от “ <g/> Квебекські фармерські діти розкошують у природі <g/> ” в серії “ <g/> Куриликова Канада <g/> <g/> ) <g/> ; на багатьох картинах неба взагалі нема <g/> , картина ніби зрізана на верхів'ях дерев <g/> .
doc#6 Такі є <g/> , серед багатьох прикладів <g/> , картини “ <g/> Якщо Бог так одягає траву <g/> , що завтра буде вкинена до печі <g/> <g/> , або “ <g/> Весілля диявола <g/> <g/> .
doc#6 Мотив дороги повторюється в дуже багатьох його картинах <g/> , вона веде в нікуди <g/> , в циклі “ <g/> Страстей Христових <g/> ” вона веде на Голготу <g/> .
doc#6 Спостереження над поведінкою тварин “ <g/> кінець-кінцем створили основу для багатьох символів у моїх картинах з посланням <g/> ” ( <g/> 68 <g/> ) <g/> .
doc#6 Звиклий до його “ <g/> поетики <g/> ” глядач <g/> , придивляючися до його нібито “ <g/> безідейних <g/> ” картин <g/> , картин <g/> , що ніби просто замальовують пейзаж <g/> , вигляд чи вчинки людей <g/> , починає <g/> , — може <g/> , не завжди доречно — і в багатьох з них знаходити те <g/> , що Курилик називав “ <g/> символами <g/> <g/> .
doc#6 На теперішній нашій виставці такі “ <g/> символи <g/> ” можна знайти на багатьох картинах <g/> , хоч <g/> , може <g/> , не так програмово вжитих <g/> , як у торонтській серії <g/> .
doc#6 Його автобіографія <g/> , “ <g/> Хтось коло мене <g/> <g/> , існує в багатьох рукописних версіях <g/> , починаючи від тих <g/> , які Курилик писав для лікарів <g/> , до яких він звертався по психіатричну допомогу <g/> .
doc#6 Деякі картини многоепізодні і ховають у собі можливості багатьох <g/> історій <g/> <g/> , але ці історії лишаються нерозкритими назвою <g/> : “ <g/> Після балю в Жоліфу <g/> <g/> , “ <g/> Кузня <g/> <g/> .
doc#6 Традиція ця стара <g/> , типова для багатьох мініатюристів Середньовіччя ( <g/> між іншим і в ілюстраціях до Київського літопису в Радзівілівському списку <g/> ) <g/> , але найближчим попередником Бройгеля в цьому був <g/> , мабуть <g/> , Босх <g/> , наприклад <g/> , у мадрідському “ <g/> Возі сіна <g/> <g/> .
doc#6 ” Тут і в багатьох інших своїх творах Курилик виразно стверджує позамалярський <g/> , оповідний <g/> , квазі-фотографічний характер свого мистецтва <g/> .
doc#6 Рису цю я спостеріг дуже виразно на багатьох картинах <g/> , зібраних на переїзній виставці 1982—1984 р. З книги Морлі довідуюся <g/> , що ще раніше цю свого роду абстрактність таких кількаплощинних речей Курилика відзначив Айсікс у вступі до вінніпезької виставки 1970 року ( <g/> мені це видання тепер не приступне <g/> ) <g/> .
doc#6 <p> Дуже яскравий приклад “ <g/> площинної <g/> ” композиції багатьох картин Курилика — його “ <g/> Обідня пора в преріях <g/> ” з Макмастерського університету в Гамілтоні <g/> .
doc#9 <p> </doc> </p><p> ПЕРЕДМОВА </p><p> Після багатьох років життя в Харкові я опинився 1943 р. у Львові <g/> .
doc#9 Галичину трактовано як терен однієї з багатьох місцевих говірок України <g/> , — як <g/> , скажімо <g/> , Лутанщина <g/> , чи Сумщина <g/> , чи Вінниччина <g/>
doc#9 І досі для багатьох слів мало не єдиним авторитетом у питанні їх географічного прикріплення є позначка в словнику Б. Грінченка <g/> .
doc#9 <p> Як видно з досить багатьох поданих прикладів <g/> , М. Старицький у практиці своєї поетичної мови був носієм не стільки спеціяльно галицьких <g/> , скільки взагалі західноукраїнських або <g/> , інакше кажучи <g/> , галицько-волинських мовних впливів <g/> ; до цього слід додати досить вільне використання мовних елементів <g/> , спільних з польською мовою <g/> .