Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 <p> Цитований уже Барзен пише <g/> : « <g/> Історія не вчить <g/> , як думав Геґель <g/> , що вона нічого не вчить <g/> ; вона вчить одного <g/> : багато голів — багато умів <g/> .
doc#84 У Мюнхені за останні два роки виступало багато мистців-чужинців <g/> .
doc#40 Ці народи позичали багато слів від українців <g/> .
doc#9 Багато в його списках галицького є хибним <g/> .
doc#75 Той таки Сенченко писав <g/> : « <g/> Ми ( <g/> мова йде про автора з вантажниками елеватора <g/> ) пересиділи дощ <g/> , ми пересиділи вечір <g/> , ми пересиділи ніч <g/> , ми випили ввесь самогон <g/> , скільки лише могли здобути <g/> , але ми всі були щасливі і співали пісень і плакали <g/> , бо знали — життя пролітає <g/> , і горбляться плечі <g/> , і усіх мішків не переносити <g/> , і не залатаєш усіх дірок <g/> , бо їх багато <g/> , бо вони великі <g/> , такі великі <g/> , що навіть мільйони пудів жита й пшениці й борошна не зможуть засипати їх своєю вагою <g/> .
doc#22 І може особливо спроможні на це якраз ті нації <g/> , що особливо багато пройшли випробувань і мали змогу багато втратити і не менше зберегти <g/> .
doc#40 Але крім того <g/> , українська мова порядкує багатьма наростками <g/> , що їх головна функція — якраз виявляти емоцію мовця <g/> , позитивно-пестливу або пейоративну <g/> , зневажливу <g/> , — різним способом суб'єктивізувати <g/> , інтимізувати вислів <g/> .
doc#82 Ледве чи можна знайти багато малярів <g/> , що писали портрети <g/> , а не лишили — одного чи багатьох — автопортретів <g/> .
doc#81 Я був неспроможний дістати в радянські часи телефон — він мав цю дорогоцінну й рідкісну машину <g/> , яка <g/> , правда <g/> , мала не таку вже й високу вартість <g/> , бо багато людей не могли її дістати <g/> , і тільки для розмов з небагатьма можна було її використовувати <g/> .
doc#60 Не зважаючи на поради пуристів одне з таких рекомендованих слів <g/> , раніше чи пізніше і мабуть досить скоро — відімре <g/> , в умовах загальної двомовности і загального поширення російської мови <g/> , не трудно передбачити <g/> , що багато з тих слів відімруть <g/> , які якраз українського кореня <g/> , а залишаться ті <g/> , що прийшли з російської мови <g/> . </p>
doc#16 І як не згадати тут того ж Достоєвського <g/> , — у якого Донцов взагалі так багато навчився <g/> , — що писав з приводу подібних настанов <g/> : « <g/> Якщо у вас гільйотина на першому пляні і з таким захопленням <g/> , то це тільки тому <g/> , що рубати голови — найлегше з усього <g/> , а мати ідею — найтяжче <g/> » <g/> .
doc#9 І тільки через те <g/> , що далеко не завжди ми спроможні при теперішньому стані діялектології провести чітку межу між галицьким і волинським у лексиці й синтаксі <g/> , ми з обережности оперуємо тут загальнішим і менш окресленим терміном « <g/> західноукраїнські мовні елементи <g/> » <g/> , підкреслюючи водночас <g/> , що Леся Українка була провідницею до літературної мови і багатьох ( <g/> звичайно <g/> , гострокритично добираних <g/> ) суто галицьких мовних елементів <g/> . </p>
doc#65 Направду <g/> , читач видань Інституту мовознавства мусить бути приготований до багатьох несподіванок і не дуже покладатися на титульні сторінки <g/> . </p>
doc#26 Семенкового Кобзаря 1924 р. ( <g/> багато разів у критиці підкреслювалося його <g/> , Семенка <g/> , виклик і глум супроти Шевченка <g/> , але досі не показано <g/> , як він продовжував Шевченка <g/> ) і інтермедій Літературного ярмарку <g/> .
doc#6 Деякі картини многоепізодні і ховають у собі можливості багатьох “ <g/> історій <g/> ” <g/> , але ці історії лишаються нерозкритими назвою <g/> : “ <g/> Після балю в Жоліфу <g/> ” <g/> , “ <g/> Кузня <g/> ” <g/> .
doc#72 Так сталося з мовами чеською <g/> , словацькою <g/> , сербською <g/> , хорватською <g/> , литовською <g/> , лотиською та багатьма іншими <g/> .
doc#81 Але я нагромадив багато фактів <g/> , і я нічого не приховував <g/> .
doc#6 Він не приховує <g/> , що багато картин він малював з фотографій <g/> , які попередньо сам робивi <g/> , рідше — інші <g/> .
doc#84 Але хіба від них багато залежить <g/> ?
doc#40 Колишня форма середнього роду прикметника багато <g/> , набравши функцій числівникового займенника <g/> , так прищепилася в цій ролі <g/> , що навіть перейшла на відповідний тип відміни <g/> : не багато — багатого — багатому <g/> …