Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Можна думати <g/> , що галицьким впливам великою мірою завдячує українська літературна мова й збереження кличної форми в іменникахliv <g/> , і збереження форми давального відмінка чоловічого роду на -ові і багатьох інших явищ фонетично-морфологічної системи української літературної мови <g/> , які на сході України занепадають або зникають <g/> .
doc#9 Словенська літературна мова <g/> , яка багато дечого увібрала від Горенських діялектів з околиці Любляни <g/> , є все-таки дводіялектною <g/> , тому що вона не відкинула традиції літературної мови XVI століття <g/> , яка розвинулась на базі Доленських діялектівlxiii <g/> .
doc#10 <p> 1954 </p><p> ВІД АВТОРА </p><p> Українське мовознавство може пишатися багатьма справді </p><p> блискучими постатями <g/> .
doc#10 Але це був початок українізації <g/> , багато людей переходили від російської мови до менше звичної української <g/> , — і треба було дати їм змогу перекладати з російської мови на українську <g/> .
doc#10 Тепер ці проблеми стають у центрі всієї її праці <g/> , і тут Курило особливо багато зробила для дальшого розвитку українського мовознавства <g/> .
doc#10 Поза тим треба пам'ятати <g/> , що багато термінологічних словників <g/> , де Курило не виступає офіційним упорядником <g/> , пройшли через її руки <g/> , особливо в той час <g/> , коли вона ( <g/> Див <g/> .
doc#10 Відбиток цей далеко не завжди прямий і точний <g/> , його треба вміти прочитати <g/> , потрібно для цього багато філологічних знань і інтуїції <g/> .
doc#10 <p> Її інтерес до українсько-румунських мовних зв'язків засвідчений її працею над молдавською діялектологією <g/> , де вона між іншим зазначає ( <g/> 22 <g/> , 216 і 217 <g/> ) <g/> , що характер наголосу у молдавських говірках такий же <g/> , як у південнозахідніх українських <g/> , — обставина <g/> , що може багато важити для загальної концепції Курило <g/> .
doc#10 <p> Як розвивалися й поглиблювалися погляди Курило <g/> , як багато вона працювала над тим <g/> , щоб бути на рівні світової лінгвістики <g/> , показує зокрема розвиток її підходу до тієї частини теоретичного мовознавства й лінгвістичної методології <g/> , яка її найбільше цікавила <g/> , — я маю на увазі питання фонетики й фонології <g/> .
doc#11 Але в настроях подивугідно багато <g/> .
doc#11 По Венеції товклося багато цікавих <g/> , включно з чарівною пані Адою Цитриною <g/> .
doc#15 <p> Очевидно <g/> , між неповними безприсудковими і називними реченнями є органічна <g/> , принципіяльна близькість ( <g/> але <g/> , звичайно <g/> , не тотожність <g/> ) <g/> , якої нема між багатьма іншими синтаксичними категоріями <g/> .
doc#15 <p> Такі процеси - один із виявів того процесу " <g/> розпаду речення <g/> " ( <g/> la dislocation des membres de phrase <g/> ) <g/> , якому присвятив багато уваги в своєму курсі стилістики Ш. Баллі і яке він зв'язує <g/> , очевидно слушно <g/> , з син- таксою розмовної мови <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> МУЕ <g/> , ХІХ-ХХ <g/> , с. З 67 і багато под <g/> .
doc#15 Для багатьох стилів нової літератури типове <g/> , наприклад <g/> , дуже широке вживання особових дієслівних речень без підмета-займенника першої або другої особи ( <g/> " <g/> Йду <g/> .
doc#15 Щождо елементів значення підмета <g/> , то вони випливають не тільки з походження тих називних відмінків <g/> , яке вказує на їх колишню безпосередньо підметову функцію в багатьох ( <g/> але не в усіх <g/> ) випадках <g/> , а і з того <g/> , що граматично незалежний називний відмінок не може не наближатися до ролі підмета в нашому сучасному логіко- граматичному сприйнятті <g/> , вихованому на номінативно-двоелементній структурі речення <g/> .
doc#16 <p> Про Донцова написано вже дуже багато <g/> .
doc#16 Ось небагато прикладів з багатьох можливих <g/> . </p>
doc#16 Зрештою ми далі ще побачимо <g/> , що дуже багато оцінок самого Донцова дуже багатьма рисами надзвичайно близькі до большевизму <g/> , хоч і не будемо робити з цього висновку <g/> , що він є большевик або аґент большевизму <g/> , - дарма що об'єктивно останні писання Донцова страшно корисні для большевизму <g/> . </p>
doc#16 Але воно не мало доступу до глибин української духовости <g/> , воно було багато чим чуже українській духовій традиції <g/> , воно виросло в основному на зразку російського большевизму <g/> , будуючи себе за законом протилежности <g/> , — і тому перемогти свого ворога воно не могло <g/> . </p>