Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Якщо він був із породи Отелло <g/> , то вона не склала б іспит на лагідну Дездемону <g/> . </p>
doc#0 Правдоподібно <g/> , Костецький не може претендувати на амплюа великого письменника <g/> , що б це практично не означало <g/> , мабуть <g/> , мало або нічого <g/> .
doc#0 ( <g/> Якщо вже наважитися на такі кондуїти <g/> , треба було б спершу видати його твори <g/> .
doc#0 Спочатку його популяризовано — ще б пак <g/> , сатира на імперіялістичний мілітаризм <g/> .
doc#0 Четвертий — про нього можна б і не казати <g/> , бо на Україні він ніколи своїм і опереним не був <g/> , пробував його прищепити Петербург у XVIII — XIX сторіччі <g/> , а тепер пропонує прищепити Київ <g/> , про наслідки говорити тут рано <g/> , суть цього шляху — пересічність і добробут <g/> . </p>
doc#0 Кожний з пляуенської малої групи перебрідав цей новостворений кордон самотужки <g/> , в обставинах американської байдужости ( <g/> за гаслом <g/> , сказати б <g/> , ільфо-і-петровим гаслом — Спасение утопающих — дело рук самих утопающих <g/> ) <g/> , російської готовости до людоловного стрибка <g/> . </p>
doc#0 Але якби йому довелося зустрітися з громадянином Галицьким з Раднаркомівської вулиці <g/> , він <g/> , напевно <g/> , викрутився б з недобровільного зобов'язання <g/> .
doc#0 <p> Ну <g/> , а коли б стало несила <g/> , можна повернутися до рідного села Пришийкобиліхвоста ( <g/> за найновішим правописом Пришийкобилі- хвіста <g/> ) <g/> .
doc#1 Розвиток його творчого стилю виявився у різних піднесеннях та спадах <g/> , і намагання звести їх до трьох періодів означало б спростити картину <g/> . </p>
doc#1 Будову фрази можна було б назвати риторичною <g/> , насиченою анафорами й епістрофами <g/> , просьбами й прокльонами <g/> , якби сам риторичний рядок не переривався « <g/> відскоками <g/> » й відходами від тієї ж риторичної структури <g/> .
doc#1 <p> На зміну стилістичним експериментам минулих років <g/> , коли Т. Шевченко сміливо вводив у поезію вирази <g/> , досі невживані <g/> , коли сполучував слова <g/> , здавалося б <g/> , стилістично несумісні <g/> , приходить як основне правило закон мудрої економії <g/> ; на зміну бурхливому <g/> , експансивному стилю - самообмеження зрілого митця <g/> .
doc#1 <p> Інший ряд образів <g/> , що повторюються і розвиваються <g/> , дається паралельно <g/> : образ необжитої хати <g/> , який далі звужується до кутка і протиставляється <g/> , з одного боку <g/> , холодному <g/> , засніженому степові <g/> , де безсила людина мовби розчиняється у космічних стихіях <g/> , і <g/> , з другого боку ( <g/> хоча лише подумки <g/> ) <g/> , — зеленому садку коло хати <g/> , — світові <g/> , що його людині хотілося б створити для себе <g/> .
doc#1 Жадного слова <g/> , що прозвучало б недоречно в розмовній мові — ні церковнослов'янізмів <g/> , ні запозичень <g/> , ні вульґаризмів <g/> .
doc#1 Така інтерпретація була б досить банальна <g/> .
doc#1 В основі його композиції — те ж саме надання народньопісенним образам та засобам інших значень <g/> , хоча тут зміщення досягається не переходом від пляну « <g/> дійсности <g/> » до пляну порівнянь <g/> , а паралелізмом трьох образів <g/> , здавалося б <g/> , зовсім не пов'язаних між собою <g/> , — калини та явора <g/> , качки з каченятами <g/> , дівчини <g/> , що <g/> , досі не заручена <g/> , гуляє у садку <g/> .
doc#1 Якби Бог поміг оце мале діло зробить <g/> , то велике само б зробилося <g/> » 21. Тут чітко підкреслено зв'язок між малим ділом — народньою освітою — і великим — становленням нового і гармонійного соціяльного устрою <g/> .
doc#1 Однак якби нам хотілося звести його ідеї 1860 р. в одне логічне ціле <g/> , то можна було б їх викласти приблизно так <g/> : він сподівався <g/> , що зміна несправедливого устрою життя настане тоді <g/> , коли з'явиться апостол правди і науки <g/> .
doc#1 <p> « <g/> Було б великою помилкою вважати Шевченкову творчість статичною і не брати до уваги його ідеологічний і художній розвиток <g/> » <g/> , — справедливо зазначали </p><p> О. Білецький і О. Дейч 25. Шевченкові твори вписуються у межі кількох чітко визначених періодів <g/> .
doc#1 Даремно було б гадати <g/> , як довго тривав би цей період <g/> , якби доля присудила Шевченкові жити довше <g/> .
doc#2 Воно було б неможливе <g/> .