Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#98 А тим часом виглядає <g/> , що <g/> , хоч непевне <g/> , вона є. І поза всі його сизокрилі орли не відмовимо Максимові Рильському права бути поетом і людиною <g/> , а Тичині подаруємо його « <g/> до 'дної ями <g/> » <g/> , а з почуттям сорому прослизнемо повз Івано-Микитенкові « <g/> сола на флейті <g/> » <g/> , спрямовані на ліквідацію Леся Курбаса ( <g/> речі <g/> , тепер майже цілком забуті <g/> , але забувати їх не слід було б <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 ; резолюція Десятого з'їзду РКП ( <g/> б <g/> ) “ <g/> Про сучасні завдання партії в національній політиці <g/> ” 15 березня 1921 р. <g/> ; резолюція Першої всеукраїнської конференції КП ( <g/> б <g/> ) У з національного питання 2-4 травня 1921 р. <g/> ; резолюції пленумів ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У 6 лютого та 17 жовтня 1922 р. <g/> ; Сьомої всеукраїнської конференції КП ( <g/> б <g/> ) У 9 квітня 1923 р. <g/> ; Дванадцятого з'їзду РКП ( <g/> б <g/> ) 25 квітня 1923 р. <g/> ; попереджені програмовими “ <g/> Задачами 12 съезда РКП ( <g/> б <g/> ) ” Л. Троцького ( <g/> Москва 1923 <g/> ) <g/> , де автор підкреслює вибухову силу націоналізму й визнає невдачу комуністичної партії об'єднати народи <g/> , сприяючи розвиткові національних культур ( <g/> широко цитовані в Садовського 45 <g/> ) <g/> ; </p><p> резолюція пленуму ЦККП ( <g/> б <g/> ) У 22 червня 1923 р. про українізацію внутрішньопартійної освіти й пропаганди ( <g/> “ <g/> Культурне будівництво <g/> ” 229 і далі <g/> ) та ін <g/> .
doc#30 Хай собі лежить <g/> , у надії на рециклізацію ( <g/> англізм <g/> , не знаю <g/> , як у нас сказали б <g/> ) 7. </p><p> А тим часом <g/> , на схилі літ <g/> , переключаюся всуціль на кінофільми <g/> .
doc#37 На ульмському з'їзді 1947 року <g/> , де мені й </p><p> Державинові ( <g/> від опозиції <g/> , сказати б <g/> ) було надане слово для головних доповідей і де Державина введено до правління <g/> , Державин зазнав поразки <g/> .
doc#72 Він зформулював його ще 1925 року <g/> , але щойно на XVI з'їзді ВКП ( <g/> б <g/> ) в 1930 році воно набирає повної сили і відтоді активно впроваджується в життя ( <g/> Luskyi 177 <g/> , Сталін 367 <g/> ) <g/> .
doc#74 Він зформулював його ще 1925 року <g/> , але щойно на XVI з'їзді ВКП ( <g/> б <g/> ) в 1930 році воно набирає повної сили і відтоді активно впроваджується в життя <g/> .
doc#12 : ідея <g/> , історія <g/> , Ісляндія <g/> ; </p><p> б <g/> ) в кінці невідмінних слів <g/> , напр <g/> .
doc#72 Можна гадати <g/> , що з огляду на гасло індустріялізації <g/> , кинуте на XV конференції ВКП ( <g/> б <g/> ) в листопаді 1926 року <g/> , до якого рік пізніше — у грудні 1927 р. <g/> , на XV з'їзді ВКП ( <g/> б <g/> ) — долучилося гасло колективізації <g/> , промотори українізації з українців відчували <g/> , що не можна гаяти ні хвилини <g/> .
doc#74 Можна гадати <g/> , що з огляду на гасло індустріялізації <g/> , кинуте на XV конференції ВКП ( <g/> б <g/> ) в листопаді 1926 року <g/> , до якого рік пізніше - у грудні 1927 <g/> , на XV з'їзді ВКП ( <g/> б <g/> ) - долучилося гасло колективізації <g/> , промотори українізації з українців відчували <g/> , що не можна гаяти ні хвилини <g/> .
doc#40 <p> б <g/> ) В однині наголос на закінченні <g/> , в множині на основі <g/> .
doc#12 <p> Б <g/> ) в приростках — див <g/> .
doc#12 <p> б <g/> ) в середині слів перед твердим приголосним і перед о <g/> , напр <g/> .
doc#40 Це буває звичайно <g/> : </p><p> а <g/> ) в кличній формі іменників перед -е <g/> : чоловік — чоловіче <g/> ; </p><p> б <g/> ) в теперішньому часі і наказовому способі дієслів і в відповідних дієприкметниках <g/> : пекти — печу — печи — печений <g/> , берегти — бережу — бережи — бережений <g/> ; </p><p> в <g/> ) в другому ступені прикметників ( <g/> див <g/> .
doc#12 : Василь Мова-Лиманський <g/> ; </p><p> б <g/> ) в чужомовних власних назвах при частках і складаних назвах <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> б <g/> ) в іменниках середнього роду <g/> : бездоріжжя <g/> , Запоріжжя <g/> , підборіддя <g/> , підворіття <g/> , роздоріжжя <g/> . </p>
doc#40 , оббризкати <g/> , ззивати <g/> , годинник <g/> , повідоммо <g/> , нісся <g/> , Леонид͡ думав <g/> ; </p><p> б <g/> ) в іменниках середнього роду першої відміни перед закінченням -я ( <g/> себто -'а <g/> ) між двома голосними <g/> , напр <g/> .
doc#72 <p> Нову політику ЦК ВПК ( <g/> б <g/> ) викликали крах сподівань на пролетарську революцію в індустріальних країнах та стабілізація Европи <g/> .
doc#74 <p> Нову політику ЦК ВКП ( <g/> б <g/> ) викликали крах сподівань на пролетарську революцію в індустріяльних країнах та стабілізація Европи <g/> .
doc#40 сучасній українській літературній мові є два основні способи змінювати вид <g/> : </p><p> 1. Первісно-недоконані дієслова бити <g/> , штовхати <g/> , брати </p><p> → доконані </p><p> Засоби <g/> : приростки <g/> , головне по- <g/> , за- побити </p><p> наростки -ну- <g/> , -и- штовхнути </p><p> як рештка —- подекуди суплеція основ взяти </p><p> 2. Доконані сприростковані убити <g/> , виштовхати <g/> , за </p><p> брати <g/> , розрізати </p><p> → недоконані </p><p> Засоби <g/> : наростки -а- <g/> , -ува- ( <g/> з чергуванням деяких приголосних </p><p> перед ними <g/> ) убивати <g/> , виштовхувати </p><p> 9рідше — пересунення наголосу </p><p> на наросток розрізати </p><p> як рештка — чергування голосних </p><p> у корені ( <g/> е <g/> : и <g/> , є <g/> : і <g/> , о <g/> : а <g/> ) забирати </p><p> б <g/> ) внутрішньо-видові відтінки дієслів </p><p> Особливим багатством внутрішньо-видових відтінків відзначається доконаний вид <g/> .
doc#40 <p> б <g/> ) Вставка голосного в корені <g/> : брати — беру <g/> , прати — перу <g/> . </p>