Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#74 Проте <g/> , діяли ще й інші причини всесоюзного маштабу - і в дійсності вирішальні <g/> , - які змусили ЦК ВКП ( <g/> б <g/> ) погодитися на українізацію й наполягати на якнайшвид­шому проведенні її в життя <g/> .
doc#74 <p> Нову політику ЦК ВКП ( <g/> б <g/> ) викликали крах сподівань на пролетарську революцію в індустріяльних країнах та стабілізація Европи <g/> .
doc#74 Итоги ноябрьского пленума ЦК ВКП ( <g/> б <g/> ) й задачи культурного строительства на Украине <g/> .
doc#89 І тому не випадково <g/> , що Росія й « <g/> ущасливлені <g/> » нею народи так урочисто святкували століття з дня смерти того <g/> , від кого йде пряма лінія до статті Леніна « <g/> Партійна організація і партійна література <g/> » і до постанови ЦК ВКП ( <g/> б <g/> ) з приводу журналів « <g/> Звезда <g/> » і « <g/> Ленинград <g/> » <g/> . </p>
doc#72 <p> Нову політику ЦК ВПК ( <g/> б <g/> ) викликали крах сподівань на пролетарську революцію в індустріальних країнах та стабілізація Европи <g/> .
doc#40 , миттю <g/> , міддю <g/> , боїшся ( <g/> вимова — бойіс'а <g/> ) <g/> , міццю <g/> , кілля <g/> , питання <g/> ; </p><p> б <g/> ) усі тверді дзвінкі <g/> , крім л <g/> , р <g/> , ґ <g/> , г ( <g/> б <g/> , в <g/> , м <g/> , д <g/> , з <g/> , ж <g/> , н <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 2. Ь ніколи не пишеться після губних ( <g/> б <g/> , п <g/> , в <g/> , ф <g/> , м <g/> ) <g/> , середньопіднебінних ( <g/> ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , щ <g/> , й <g/> ) <g/> , задньопіднебінних і гортанних ( <g/> к <g/> , г <g/> , х <g/> , ґ <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> Становище почало трохи мінятися <g/> , коли в КП ( <g/> б <g/> ) У влилися ліві елементи українських соціял-демократів ( <g/> група Єв <g/> .
doc#72 <p> Якщо це припущення правильне <g/> , то Косіор <g/> , що позірно знову став першою особою в КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , хибно витлумачив причини усунення Постишева <g/> .
doc#72 Хронологічно першою партійною газетою українською мовою був орган Київського губкому КП ( <g/> б <g/> ) У “ <g/> Більшовик <g/> ” ( <g/> з березня 1919 р. <g/> ) <g/> .
doc#72 Другий український діяч КП ( <g/> б <g/> ) У Юрій Лапчинський очолив опозиційну фракцію ( <g/> т. зв <g/> .
doc#65 <p> Словник <g/> , отже <g/> , ідеально відповідав ідеологічним настановам і вимогам років після фактичного припинення політики українізації ( <g/> формально ця політика ніколи не була відкинена і ще навіть 1937 року ( <g/> травень <g/> ) Тринадцятий з'їзд КП ( <g/> б <g/> ) У критикував недостатню українізацію партії <g/> , професійних спілок і рад <g/> ) <g/> .
doc#72 Так <g/> , М. Попов у листопаді 1933 р. підкреслює тяглість партійної лінії в цьому питанні <g/> ; одна з резолюцій XII з'їзду КП ( <g/> б <g/> ) У в січні 1934 року радить “ <g/> найшвидший розвиток національно-культурного будівництва і більшовицької українізації на базі індустріялізації й колективізації <g/> ” <g/> , і навіть у травні 1937 року XIII з'їзд КП ( <g/> б <g/> ) У засуджує “ <g/> недостатню українізацію партійних <g/> , радянських і особливо профспілкових та комсомольських організацій <g/> ” ( <g/> Костюк 1960 <g/> , 73 <g/> , 75 <g/> , 125 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 XIII з'їзд КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , скликаний 27 травня 1937 року <g/> , у своїх резолюціях наново підносить питання українізації <g/> .
doc#72 У червні 1938 року XIV з'їзд КП ( <g/> б <g/> ) У наголошував " <g/> …
doc#74 Так <g/> , М. Попов у листопаді 1933 року підкреслює тяглість партійної лінії в цьому питанні <g/> ; одна з резолюцій XII з'їзду КП ( <g/> б <g/> ) У в січні 1934 року радить « <g/> найшвидший розвиток національно-культурного будів­ництва і більшовицької українізації на базі індустріялізації й колективізації <g/> » <g/> , і навіть у травні 1937 року XII з'їзд КП ( <g/> б <g/> ) У засуджує « <g/> недостатню українізацію партійних <g/> , радянських і особливо профспілкових та комсомольських організацій <g/> » <g/> .
doc#31 Так звана « <g/> українізація <g/> » <g/> , себто в ширшому сенсі настанова на розвиток незалежної української культури <g/> , була формально проголошена сьомим з'їздом КП ( <g/> б <g/> ) У в квітні 1923 р. <g/> , а активно почала здійснюватися від квітневого пленуму ЦК партії 1925 р. З самого початку вона заходила в гостру суперечність з централізаційною політикою Росії і з прагненнями російських і проросійських шовіністичних прошарків в українських містах <g/> .
doc#72 Так <g/> , М. Попов у листопаді 1933 р. підкреслює тяглість партійної лінії в цьому питанні <g/> ; одна з резолюцій XII з'їзду КП ( <g/> б <g/> ) У в січні 1934 року радить “ <g/> найшвидший розвиток національно-культурного будівництва і більшовицької українізації на базі індустріялізації й колективізації <g/> ” <g/> , і навіть у травні 1937 року XIII з'їзд КП ( <g/> б <g/> ) У засуджує “ <g/> недостатню українізацію партійних <g/> , радянських і особливо профспілкових та комсомольських організацій <g/> ” ( <g/> Костюк 1960 <g/> , 73 <g/> , 75 <g/> , 125 <g/> ) <g/> . </p>
doc#74 Так <g/> , М. Попов у листопаді 1933 року підкреслює тяглість партійної лінії в цьому питанні <g/> ; одна з резолюцій XII з'їзду КП ( <g/> б <g/> ) У в січні 1934 року радить « <g/> найшвидший розвиток національно-культурного будів­ництва і більшовицької українізації на базі індустріялізації й колективізації <g/> » <g/> , і навіть у травні 1937 року XII з'їзд КП ( <g/> б <g/> ) У засуджує « <g/> недостатню українізацію партійних <g/> , радянських і особливо профспілкових та комсомольських організацій <g/> » <g/> .
doc#31 20 листопада Лазар Каганович присвятив чималу частину « <g/> Звіту ЦК <g/> » на десятому з'їзді КП ( <g/> б <g/> ) У « <g/> ухилам <g/> » Хвильового й Шумського <g/> .