Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Якщо він був із породи Отелло <g/> , то вона не склала б іспит на лагідну Дездемону <g/> . </p>
doc#0 <p> Ну <g/> , а коли б стало несила <g/> , можна повернутися до рідного села Пришийкобиліхвоста ( <g/> за найновішим правописом Пришийкобилі- хвіста <g/> ) <g/> .
doc#4 Думається <g/> , що мова тут не про те просто <g/> , що одні вірші написані раніше <g/> , а інші пізніше <g/> , це була б істина самоочевидна <g/> .
doc#4 Бо особливість поезії Наталі Лівицької-Холодної в її « <g/> нових <g/> » віршах є те <g/> , що вона не цурається <g/> , здавалося б <g/> , найпрозаїчніших речей — і цим вона дуже сучасна <g/> , — але не нагромаджує їх у дусі голляндського малярства Яна Стеена чи Давіда Тенірса з їх « <g/> строкатим сміттям <g/> » як самоціллю <g/> , не затримується увагою своєю й читача на них <g/> , а тільки черкає їх <g/> , як ластівка в стрімкому леті може черкнутися крилом якоїсь речі <g/> , але ніколи на ній не зупиниться й не спочине <g/> . </p>
doc#4 Своєрідніший перехід від себе до третьої особи <g/> , сказати б <g/> , об'єктивізація я в не-я — чи то в безпосередньо займенниковому вияві — і часом гостро й гірко іронічному — </p><p> А на даху <g/> , де в тиші на дротах білизна сохне <g/> , вогка і рум'яна <g/> , хтось емігрантську тугу розгорта <g/> , мов сторінки бульварного роману <g/> .
doc#4 Він виявлений — чи <g/> , сказати б <g/> , приховано-виявлєний жіночими деталями образу зими <g/> .
doc#4 Ну <g/> , хто коли спромігся б поцілувати власні очі <g/> ?
doc#5 Авторові було б тепер 56 років <g/> , коли писано роман <g/> , йому було 28. Хто читає романи з продовженнями в журналах <g/> ?
doc#7 На приклади його можна б вказати легко і в американській або англійській поезії <g/> , але не буду переобтяжувати статті іменами й назвами <g/> . </p>
doc#9 Навіть і в цих обставинах дещо з літературної мови <g/> , як вона розвивалася в Галичині <g/> , переносилося на Велику Україну <g/> , але далеко не в такому обсязі й розмірі <g/> , як це могло б бути при безпосередніх <g/> , усномовних зв'язках <g/> .
doc#9 Сю прогалину заступила б російська Україна <g/> .
doc#9 ) <g/> ; клямити ( <g/> « <g/> Били б певне знов І клямили ще більше <g/> » — 283 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 Чи вони всі мусіли б їздити над Псел та над Сулу вчитися українській мові <g/> ?
doc#9 І. Франко обстоює не тільки діялектну многоосновність літературної мови — що було б цілком правильно <g/> ; він обстоює і діялектну многоваріянтність літературної мови <g/> , що практично було б дуже шкідливо <g/> .
doc#9 За ним найбільший вплив на літературну мову повинно було б мати Полісся з його найархаїчнішими формами типу кунь або куинь тощо <g/> .
doc#9 А коли читач <g/> , вихований популярною літературою з відповідною літературною мовою <g/> , інтелектуально зріс би і поставив більші й складніші вимоги <g/> , то літературна мова <g/> , спрощена за пропозиціями М. Жученка <g/> , виявила б свою неспроможність задовольнити ці вимоги <g/> .
doc#9 А вивчення поглядів Лесі Українки на розвиток літературної мови і аналіза мови її творів доводять зовсім інше <g/> , хоч <g/> , звичайно <g/> , ставити знак рівности між мовою її творів і мовою робіт М. Грушевського було б безглуздо — і то не тільки і не стільки через різницю в їхніх поглядах на питому вагу галицьких елементів у літературній мові ( <g/> а ця різниця <g/> , безперечно <g/> , була <g/> ) <g/> , а й передусім через принципову відмінність багато в чому мови історично-наукової праці від мови художнього твору <g/> , та ще й писаного віршовим діялогом <g/> … </p>
doc#9 <p> Прикметники <g/> , прислівники <g/> , дієслова <g/> : ґречно ( <g/> « <g/> Я б ґречно відповів <g/> » - « <g/> Італ <g/> .
doc#9 Матеріял подається в нього цілком не перевірений <g/> , але він цікавий як свідчення сучасника — хай вельми однобічного й засліпленого однією ідеєю <g/> , — а його проекти заміни « <g/> галицьких слів <g/> » « <g/> наддніпрянськими варіянтами <g/> » особливо виразно показують <g/> , як збідніла б українська літературна мова без деяких принесених з Галичини лексем <g/> .
doc#9 І коли нерівномірність і неоднаковість суспільно-політичного розвитку Галичини й Великої України особливо сприяла витворенню діялектної многоосновности в українській літературній мові <g/> , то скільки б це не породжувало перехідних і швидкоплинних мовних труднощів і навіть непорозумінь <g/> , але в загальному балянсі розвитку української літературної мови це є явище <g/> , яке можна розцінити тільки позитивно <g/> . </p>