Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#65 Соціо-статистична студія була б тут доречна <g/> ; </p><p> у справі русифікації України <g/> .
doc#72 Не знати <g/> , чи такий експеримент вдався б у незалежній державі <g/> ; з певністю можна твердити <g/> , що при двомовній інтелігенції і невисокому рівні освіти серед решти суспільних прошарків <g/> , коли частина мовців щойно проходила українізацію <g/> , — шанси на його успіх були невеликі <g/> .
doc#55 <p> У передачі західноєвропейського L тільки дуже обережно й поступово можна було б намагатися уодноманітнити <g/> , скажімо <g/> , Ірландія і Фінляндія <g/> , хоч ця різниця <g/> , без сумніву <g/> , живцем перещеплена з російської мови <g/> . </p>
doc#37 Але тоді здавалося <g/> , що треба не тільки стимулювати добре <g/> , сміливе <g/> , новаторське <g/> , змістовне в літературі — це ж і був МУР <g/> , а ще й виполювати всякий бур'ян <g/> , що буйно сходив на тих ґрунтах <g/> , де за нашою програмою мали б колоситися сходи справжнього золотого зерна <g/> .
doc#9 За приклад могли б правити такі слова <g/> , як шумлява ( <g/> « <g/> Один ти в шумляві сидиш <g/> » — II <g/> ) <g/> , роздолий ( <g/> « <g/> Ввійдеш в улиці роздолі <g/> » — 37 <g/> ) <g/> , марій ( <g/> « <g/> Сміялися над марієм старим <g/> » — 192 <g/> ) <g/> , марівничий ( <g/> « <g/> В душі лякливій <g/> , марівничій <g/> » — 213 <g/> ) <g/> , мучень ( <g/> « <g/> Бог мученів-рабів <g/> » — 214 <g/> ) тощо <g/> .
doc#9 мають закінчення -и <g/> : царевы князи <g/> ; спорадично також інші прикметники <g/> : мы женаты <g/> , булы б богатыxciii <g/> ; </p><p> 8. Часті нестягнені прикметники <g/> .
doc#40 <p> За еквіваленти речень можна вважати також вигуки <g/> , якщо їх ужито самостійно перед реченням або після речення <g/> , при чому вони почуттєво висловлюють зміст думки <g/> , що оформилась у речення або могла б у нього оформитися <g/> , напр <g/> .
doc#26 Можна було б <g/> , правда <g/> , подумати про відтворення української бароккової традиції <g/> .
doc#52 <p> Здавалося б <g/> , не так уже важко було б узяти цей <g/> , другий поріг <g/> .
doc#38 Обидва названі стилі я б розглядав радше як різновиди одного стилю <g/> , не послідовні в часі <g/> , а одночасні <g/> , паралельні й залежні від характеру й культурного рівня автора <g/> . </p>
doc#91 Вийшло так <g/> , що перо написало те <g/> , у чому сам автор <g/> , напевне <g/> , не хотів би признатися сам собі в годину самоти й нічної тишь що <g/> , усвідомлене <g/> , вкинуло б його в холодний <g/> , жаскии піт <g/> .
doc#40 Умовність виражається показником би ( <g/> після голосного він скорочується в б <g/> , напр <g/> .
doc#25 Але була істотна різниця в первісному <g/> , сказати б <g/> , підсвідомому підході казанців і Михальчука до явищ мови <g/> .
doc#92 Коротше кажучи <g/> , це була героїчна праця <g/> , вона забрала Левінові добрий рік часу <g/> , до осени 1953. </p><p> Тільки тоді Якобсон прочитав текст <g/> , хоч здавалося б <g/> , що перше <g/> , ніж витрачати гроші на переклад <g/> , треба було б той текст проглянути <g/> .
doc#74 <p> Таким чином <g/> , як наслідок внутрішньо-партійних <g/> , а особливо міжнародних подій українська меншість КП ( <g/> б <g/> ) У опинилася в становищі <g/> , коли її давно вимріяну ідею українізації почали не тільки толерувати <g/> , а й підтримувати <g/> .