Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#100 відгукнулося і в « <g/> празькій школі <g/> » 20-х років <g/> , і геть пізніше <g/> … </p><p> Я б схильний був твердити <g/> , що він став би помітним явищем для світу <g/> , коли б
doc#100 б схильний був твердити <g/> , що він став би помітним явищем для світу <g/> , коли б не пригнобили його « <g/> соцреалізмом <g/> » уже від початків радянського періоду <g/> . І те <g/> ,
doc#100 : Тут <g/> , справа <g/> , зрозуміло <g/> , складніша <g/> , але я б не впадав у відчай <g/> .
doc#100 Хоча <g/> , на кожному з цих <g/> , та й інших <g/> , сильних імен неодмінно <g/> , хотіли б вони цього чи ні <g/> , а радянське життя наклало свій відбиток <g/> , що тут вже зробиш <g/> .
doc#101 Ю. Шевельов сказав <g/> , що на Заході про таку церкву написали б кілька монографій <g/> …
doc#101 ) <g/> , але й не густо й на самих чернівчан <g/> , які б знали про існування такої церкви в їхньому місті ( <g/> з чим тут проблема <g/> ?
doc#101 . Тільки час <g/> , терпіння і талант прокладуть дорогу українській літературі <g/> . </p><p> — Чи хотіли б повернутися в Україну назовсім <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : Це питання чисто практичне <g/> , пов'язане з
doc#101 За таке твердження наші патріоти могли б мене і підвісити <g/> , але така наукова правда <g/> . </p>
doc#101 І як визначили б своє місце в українській еміграції <g/> ? </p>
doc#101 І якщо йдеться про ворогів зовнішніх <g/> , то з ними мала б боротися дипломатична служба <g/> .
doc#101 Щодо уявних ворогів <g/> , то краще було б їх позбутися <g/> , звичайно <g/> .
doc#101 Але треба <g/> , щоб <g/> , по-перше <g/> , вона не була загальною <g/> , щоб були завжди люди з тверезим розумом і холодною головою <g/> , якщо можна так сказати <g/> , які знали б <g/> , де кінчається міт і де починається дійсність <g/> .
doc#101 Якби не було тіней <g/> , то ми не сприймали б і світла <g/> . </p>
doc#103 Хоча б тому <g/> , що людина не може об'єктивно й повністю <g/> , підкреслюю — повністю передати <g/> , що з нею впродовж життя відбувалося <g/> .
doc#103 Але мені хотілося б <g/> , щоб вона була не лише моїм життєписом <g/> , а й пам'яткою всім тим <g/> , хто мене формував <g/> .