Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#49 Вона програмова в стилістиці <g/> , в незамутненості українських джерел і українського духу <g/> , але вона не повинна бути програмова в своїй послідовній ізоляції від доби <g/> , від сучасности <g/> , в своїй ідеології незрушного консерватизму <g/> .
doc#20 Але тоді в Києві вона була тільки Марусею <g/> , і в виборі дальшої долі з нею не радилися <g/> . </p>
doc#59 Але вони вже думають цим поняттям <g/> , — тільки <g/> , звичайно <g/> , не в слинявій солодкавості епігонів народництва й просвітянщини <g/> . </p>
doc#96 Але переємність є тільки в тому <g/> , що місце те саме <g/> .
doc#40 : « <g/> Скриньки скриньками <g/> , але всередині в них буває й динаміт <g/> » ( <g/> Горд <g/> .
doc#9 Ще давніше <g/> , на початку шістдесятих років <g/> , але вже після занепаду « <g/> Основи <g/> » <g/> , в Цій справі висловлювався М. Костомаров <g/> , правда <g/> , в приватному листі <g/> .
doc#10 <p> 22 <g/> ) Але фактично Ганцов ніколи не доходив до реалізації програми Щерби <g/> : “ <g/> Мене цікавить лише те <g/> , як почувають і думають мовці <g/> ” ( <g/> Восточнолужицкое наречие <g/> , ст <g/> .
doc#62 Трагічний ідеал <g/> , у якому проти сталінського режиму висувається діаметрально протилежний <g/> , але типологічне споріднений ідеал сталевих людей <g/> .
doc#2 » Жадного я <g/> , але й не безлике він <g/> ; крізь ти звертання бачимо схвильовану особу того <g/> , хто молиться й радіє <g/> , і це — поетка <g/> .
doc#65 Але поскільки наукова продукція інституту майже дорівнювала нулеві і поскільки Кошевой <g/> , явно <g/> , розумівся аж надто мало в мовознавстві <g/> , а свіжо виданий словник був напохваті <g/> , саме він опинився під зосередженим вогнем <g/> .
doc#64 <p> Глибшим <g/> , ніж він є з першого вигляду <g/> , здається гумористичний віршик Рильського <g/> , присвячений Любченкові <g/> , коли обидва літератори <g/> , виїхавши на полювання <g/> , застрягли в глухому Конотопі <g/> : </p><p> Хоч номінально ми в Европі <g/> , </p><p> В найкращій із її країн <g/> , </p><p> Але фактично — в Конотопі <g/> , </p><p> Що мучить нас <g/> , як сучий син <g/> ! </p>
doc#72 Петлюра говорить про них <g/> , як про “ <g/> єдині огнища <g/> ” <g/> , де “ <g/> більш-менш помітно було <g/> ” українське громадське життя <g/> , хоч і додає <g/> , вживаючи соціял-демократичного жарґону того часу ( <g/> 1908 <g/> ) <g/> , що вони гуртували “ <g/> круг здебільшого українську буржуазну інтелігенцію <g/> ” <g/> , бо висока членська вкладка ( <g/> але також урядові переслідування <g/> ) частково змушувала активні робітничі елементи “ <g/> стояти за порогом цих товариств <g/> " ( <g/> Петлюра 2. 121 <g/> ) <g/> .
doc#6 Але <g/> , звичайно <g/> , такий розподіл часу був не причиною способу Куриликового життя <g/> , а наслідком його поглинености внутрішнім життям <g/> .
doc#81 Але я був певний <g/> , що не хочу йти на жадне зі своїх двох мешкань <g/> .
doc#81 Але доносу не було <g/> , і навіть НКВД роком пізніше про це нічого не знало і нічого мені не закидало <g/> .
doc#53 Хай урядових заборон ще не було <g/> , але адміністративна система й економічні обставини наперед виключали можливість поважної українськомовної освіти <g/> .
doc#24 Але це не значить <g/> , що страждання приймаються без ремствувань і нарікань <g/> .
doc#20 <p> І от ми їдемо <g/> , маємо своє купе <g/> , вагон « <g/> твердий <g/> » <g/> , але пасажирський і навіть — неймовірно — з опаленням <g/> .
doc#81 Учителі державних гімназій мали свою уніформу <g/> , але я ніколи не бачив <g/> , щоб вони її носили <g/> , власне <g/> , за винятком Гусаковського <g/> .
doc#45 Але студентам заважає внутрішній конфлікт <g/> , який Потебня пояснює тим <g/> , що " <g/> мы не сознаем своей племенной особенности и вместе с тем не признаем своего тождества с окружающею нас Москвою <g/> " <g/> .