Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#94 нищила їх разом з їхніми творцями й читачами <g/> . </p><p> Але живодайне повітря Ренесансу відродило
doc#94 повимирали <g/> , за винятком <g/> , може <g/> , одного-двох <g/> . Але голод організований партією й державою <g/> , ці
doc#95 сторіччя величну ампірну дзвіницю <g/> , але за нею сама церква зберігає свій стиль
doc#95 , а от говорю по-українському <g/> , чи чому — не знаю <g/> , але я переконаний — воно є. </p><p> Ні <g/> , ми не мусімо
doc#96 . В найкращому випадку воно грамотне технічно <g/> , але стилево пласке <g/> . Картини А. Йонсона десь на
doc#96 передній фасад з дзвіницею <g/> , а решта виведена <g/> , але ще в риштованні <g/> . Мене взяв туди теперішній
doc#97 вони ремствуватимуть <g/> , клястимуть своє життя <g/> , але виходу не знайдуть <g/> . Бо серед подеколи мотлоху є
doc#101 матері — до кінця <g/> , принаймні <g/> . Тільки частково <g/> . Але <g/> , повторюю <g/> , організаційно ніколи не був
doc#101 пахне нафталіном <g/> , якщо я можу так сказати <g/> . Але <g/> , як казав колишній недавній ще батько народів <g/> ,
doc#103 буває <g/> … Я не усвідомлював суті її життя тоді <g/> , але вона постає з межовою ясністю з її листів тепер <g/> .