Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 інших <g/> , несовєтських культур <g/> . У випадку нашого Автора про перше може сказати тільки він сам <g/> . У другому
doc#97 вона <g/> , виглядає <g/> , лишилася невідома <g/> , хоч автор міг би довідатися про неї хоч би з книжки М.
doc#97 важливого друкарським підкресленням <g/> . Наче автор увесь час ходить над власним текстом і
doc#97 над власним текстом і розставляє крапки над і. Автор ніби жадає від читача <g/> : тут роби павзу <g/> . Тут
doc#97 , приміром <g/> , « <g/> Олімпіо <g/> , або життя Гюґо <g/> » ( <g/> NB — для автора <g/> : є і російський переклад <g/> ) <g/> . Як вільно там
doc#97 покоління <g/> , чи варто було <g/> . Були й будуть інші автори <g/> , талановитіші <g/> . Охочих багато <g/> . Але для
doc#98 її в конкретні історичні обставини <g/> . Але автор майбутньої монографії про Новиченка <g/> ,
doc#98 читаємо прізвище Ол <g/> . Оглоблина <g/> , гетьманця <g/> , автора « <g/> Людей старої України <g/> » <g/> , розвідок про автора «
doc#98 , автора « <g/> Людей старої України <g/> » <g/> , розвідок про автора « <g/> Истории Русов <g/> » <g/> , свого в
doc#98 від початку до кінця <g/> , і нікого <g/> , крім автора <g/> , ні до чого не зобов'язує <g/> . Тож нехай таким буде і
doc#98 , химерно алогічно <g/> , скаже він і про автора листа — людину і вченого <g/> , — і так само <g/> , хай навіть
doc#98 своєю долею п'єса вічно суперечливого автора « <g/> Чорної ради <g/> » <g/> . Так <g/> , зміст виданої Вами книги і
doc#100 разів педалюється слово « <g/> народ <g/> » <g/> . А хоч би автор підрахував <g/> , скільки разів те слово вжите у всій
doc#101 приватному видавцеві <g/> . Сам Юрій Шевельов як автор може купити собі книжки з 10-відсотковою
doc#102 зрозуміти <g/> , оскільки жадних поважних доказів автор не наводить <g/> . Зрештою <g/> , стаття <g/> , написана після
doc#102 трошки зам'явся і каже <g/> : « <g/> Це не моя книжка <g/> , я — не автор <g/> » <g/> . Я кажу <g/> : « <g/> Ну <g/> , нічого <g/> , але ж Ви мені її даєте <g/> » <g/> . І
doc#103 о 9 годині ранку в Нью-Йорку на 94-му році життя автор цього сумно-іронічного зізнання <g/> , відомий у
doc#103 всі крапки над « <g/> і <g/> » чи <g/> , радше <g/> , сповідь автора <g/> ? </p><p> — Не знаю <g/> , наскільки їх можна назвати
doc#103 ще за живу людину <g/> . </p><p> Ця книга написана як спогади автора <g/> . Але мені хотілося б <g/> , щоб вона була не лише моїм
doc#103 України <g/> , а отримали Ви її лише після смерти автора « <g/> Прапороносців <g/> » <g/> . Чи ці чутки про Гончара <g/> , який