Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Нема на вас війни або холери ( <g/> 19 <g/> ) <g/> .
doc#40 Власне пряма мова <g/> , підпорядковуючися загальному інтонаційному цілому асиндетона <g/> , водночас зберігає бодай послаблено інтонацію окремого речення <g/> : вона може мати характер питальний або окличний <g/> , може включати в свій склад відповідно інтоновані вигуки <g/> , вставні слова <g/> , звертання тощо <g/> , наприклад <g/> : « <g/> Питається <g/> : — Люди добрі <g/> , де шлях в Московщину <g/> ?
doc#27 <p> Легко помітити <g/> , що всі ці слова вживаються також <g/> , з різним ступенем активности <g/> , в російській мові <g/> , загальній або поетичній <g/> .
doc#81 Петрицького ( <g/> як « <g/> Принцеси Турандот <g/> » Пуччіні або « <g/> Князя Ігоря <g/> » в Харківській опері <g/> ) <g/> , або Вадима Меллера в « <g/> Березолі <g/> » <g/> , такі як « <g/> Алло на хвилі 477 <g/> » Йогансена та інших або « <g/> Змова Фієско в Ґенуї <g/> » Шіллера <g/> , хоч і були вони високо кваліфіковані <g/> . </p>
doc#81 Поодинокі актори <g/> , навіть такі <g/> , як Бучма або Гірняк у « <g/> Джіммі <g/> » або Мар'яненко в « <g/> Макбеті <g/> » <g/> , були тільки дещо важливішою складовою частиною загального цілого <g/> .
doc#16 І нападають вони звичайно в двох випадках <g/> : або тоді <g/> , коли замовчати ніяк не можна <g/> , або тоді <g/> , коли з усіх ворогів це <g/> , на їхню думку <g/> , саме той <g/> , який найлегше дає себе скомпромітувати <g/> .
doc#27 Особливо цікаво було б прочитати про його подорож до Туреччини у зв'язку з його пізнішими творами « <g/> мохаммеданської <g/> » тематики <g/> , типу « <g/> Магомета і Хадизи <g/> » або « <g/> Марусі Боїуславки <g/> » <g/> , але в листах про це ані згадки <g/> . </p>
doc#97 Читач може хотіти ввійти до його світу або не хотіти <g/> .
doc#9 Як і кожна мовна дискусія <g/> , проваджена не мовознавцями-фахівцями <g/> , так і ця плуталася серед великої кількости хибно наводжених або хибно коментованих прикладів <g/> , але для нас тут важить виділити тільки принципові моменти <g/> .
doc#81 Обидві книжки були розрахунком з традиціями УНР <g/> , офіційно званої тоді « <g/> петлюрівщина <g/> » <g/> , а моя освіта в цьому напрямі була мізерна <g/> : з власного досвіду я тих років не знав <g/> , бувши дитиною <g/> , а прочитати або почути про ті роки щось докладне і об'єктивне тоді було вже неможливо <g/> .
doc#40 <p> У західноукраїнському варіянті писаної української мови під впливом німецької мови часто буває <g/> , що присудок автоматично витягається перед підмет <g/> , якщо спершу йде якенебудь обставинне слово або підрядне речення <g/> , напр <g/> .
doc#40 Синоніми — це слова одного значення <g/> , які відрізняються між собою варіяціями матеріальної кількости або варіяціями афективности <g/> , матеріяльно або стилістично зумовленої <g/> . </p>
doc#15 Ці слова або словосполучення <g/> , пише він <g/> , означають не окремі складники мислі <g/> , а цілісні ( <g/> całkowite <g/> ) <g/> , закінчені мислі і <g/> , отже <g/> , являються еквівалентами речень <g/> . </p>
doc#45 <p> Подібні до наведених слова та дії ( <g/> або свідоме ухиляння від дій та суджень <g/> ) послідовно лучаться й гармоніюють з науковими поглядами й методою Потебні <g/> .
doc#52 Той <g/> , хто прочитає « <g/> Архіпелаг <g/> » <g/> , мусить прочитати або перечитати « <g/> Сад Гетсиманський <g/> » Івана Багряного <g/> .
doc#68 Він пише <g/> , — кілька прикладів з дуже багатьох <g/> : « <g/> По людях <g/> , бідо <g/> , не по лісі <g/> » <g/> , « <g/> Це ти <g/> , це ти <g/> , ясна водо <g/> » або « <g/> Вітчизно <g/> , Матере <g/> , Жоно <g/> !
doc#40 Перша особа вживається при наявності або можливості в ролі підмета займенників я <g/> , ми <g/> ; друга особа — при наявності або можливості в ролі підмета займенників ти <g/> , ви <g/> ; третя особа вживається як форма узгодження з усіма іншими словами <g/> : я ходжу <g/> , ти ходиш <g/> , він ( <g/> дитина <g/> , поїзд <g/> ) ходить <g/> , вони ( <g/> діти <g/> , поїзди <g/> ) ходять <g/> . </p>
doc#40 <p> Пряма мова — попри вже зазначену розмірно більшу інтонаційну самостійність власне прямої мови — здебільшого вкладається в один з уже відомих нам типів асиндетона <g/> : вона належить або до асиндетона з умотивовною або до асиндетона з протиставно-зіставною інтонацією <g/> .
doc#24 Тільки через це « <g/> Вертеп <g/> » і виступає як різноманітна цілість <g/> , а не просто як різноманітність <g/> , як дивертисмент <g/> , як купа матеріялів або творів <g/> .
doc#28 Гексаметр <g/> , дистих <g/> , сонет <g/> , октава або принаймні правильний суворий ямб <g/> , не закутий у ці симетричні строфи <g/> , – ось улюблене оформлення вірша в поезії клясицизму <g/> .