Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#38 Це можна застосувати до Коцюбинського або Лесі Українки <g/> , справді вільних від російських впливів ( <g/> хоч контакти із Заходом найменше йшли через Галичину <g/> , літературна бо Галичина цього часу була далеко провінційніша від них <g/> ) <g/> , але хто ж <g/> , поклавши руку на серце <g/> , зможе сказати <g/> , що російських впливів не було в творчості <g/> , скажімо <g/> , Василь- ченка <g/> , Рильського <g/> , Филиповича <g/> , того ж таки Семен- ка <g/> , — і то висловлюючися дуже приглушено <g/> ?
doc#40 Нарешті <g/> , досить часто висловлене складним реченням можна висловити простим реченням — одним або кількома <g/> .
doc#47 — </p><p> або до бажання власної смерти в героїчному самоспаленні <g/> , як у тому уривку з задуманої поеми « <g/> Героїка <g/> » <g/> , що оспівує смерть молодого поета Андрія Гарасевича в спробі подолати одну з наїжених альпійських висот <g/> .
doc#10 <p> Характеристика Курило як діялектолога була б не повною <g/> , якби не згадати про те <g/> , що Курило виступила на Україні піонером вивчення таких царин мови або сумежних з мовою <g/> , які й досі фактично майже не вивчалися <g/> .
doc#40 Афіксація — це творення слів за допомогою афіксів ( <g/> наростків <g/> , або суфіксів <g/> , і приростків <g/> , або префіксів <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#44 <p> З фактичного боку деякі статті книжки Шерехової <g/> , звичайно <g/> , потребували б доповнень або виправлень <g/> .
doc#40 Тому краще в кожному конкретному випадку застосовувати їх усі <g/> , взаємно перевіряючи одну однією <g/> , а при сумніві удаватися до словників чужих слів або до етимологічних словників ( <g/> головні з них подані далі в § 12 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Його роля — підсилювати дію і підкреслювати її неперешкодже- ність <g/> , її залежність тільки від дійової особи ( <g/> собі <g/> ) або її корисність для співрозмовника ( <g/> тобі <g/> , вам <g/> ) або для самого мовця ( <g/> мені <g/> , нам <g/> ) <g/> .
doc#94 А саме поняття свободи там <g/> , де воно живе <g/> , аж надто часто знецінюється до поняття « <g/> інша влада <g/> » або « <g/> безладдя <g/> » <g/> , анархія <g/> , розпад суспільства й хаос <g/> , сваволя <g/> , погром <g/> , себто до того <g/> , що Невідклично веде до нового ствердження візантійщини як засобу відновити порядок <g/> . </p>
doc#18 Поема значуща поза автобіографічністю <g/> , автобіографічність її заперечена або сублімована <g/> . </p>
doc#9 <p> Іноді відмінність походження виявляється й тепер певними порушеннями системи або логічної послідовности <g/> .
doc#81 Це означало — інші могли мати запаси на місяць або й більше <g/> , ми — хіба на два-три тижні <g/> . </p>
doc#54 У таких обставинах мистецькі твори можуть бути осягнені тільки в культивуванні фолкльорної традиції <g/> , як це є в кращих поезіях Малишка <g/> , або в відновленні клясичної традиції <g/> .
doc#14 Або нищення ритмом наголошености односкладових слів <g/> : </p><p> попливуть у далінь — вітром м'ят <g/> , летом рут <g/> , </p><p> і мов тінь сиза <g/> , плеснуть за нами </p><p> — вітромм'ят <g/> , летомрут <g/> , мовтіньсиза — це треба читати як одне слово <g/> .
doc#9 Маю надію <g/> , що мене розуміють усі добрі люди і в Галичині <g/> , і на Україні <g/> »2. </p><p> Цей спокійний <g/> , урівноважений <g/> , тверезий голос явно ствердив підсумки дискусії <g/> , головніші її здобутки й наслідки <g/> : діялектна основа літературної мови не повинна обмежуватися на одному якомусь діялекті <g/> , але літературна мова не повинна приймати і всі діялектні варіянти до свого складу <g/> , хоч би вони були влучні <g/> , або оригінальні <g/> , або старовинні тощо ( <g/> діялектна многоосновність <g/> , але не многоваріянтність літературної мови <g/> ) <g/> , літературна мова повинна зростати органічно <g/> , в процесі співжиття і взаємодії різних українських земель ( <g/> « <g/> Без сварки й колотнечі <g/> » <g/> ) <g/> , і головне — вона повинна мати загальноукраїнський характер ( <g/> « <g/> щоб розуміли всі добрі люди <g/> !
doc#30 Щождо мене <g/> , то я маю намір або сховатися як гоголівський Подкольосін десь під кушеткою або поїхати до якоїсь приміської ( <g/> під-нью-йоркської <g/> ) місцевости і там пересидіти грозу і бурю <g/> . </p>
doc#45 Не виключена можливість <g/> , як припускає Франчук ( <g/> 1985 <g/> , 55 <g/> ) <g/> , що Потебня зустрічався з Андрієм у Берліні наприкінці 1862 або на початку 1863 року <g/> , коли той відбував одну зі своїх подорожей до Герцена в Лондон <g/> , але прямих доказів на це <g/> , звичайно <g/> , немає <g/> . </p>
doc#40 Якщо вигук двоскладовий <g/> , повторюватися може тільки один склад — початковий або кінцевий <g/> , напр <g/> .
doc#40 Цілком звичайні <g/> , наприклад <g/> , конструкції з іменником типу запрошення гостей <g/> , виступ актора <g/> , — але не можна в цих конструкціях ужити займенників першої і другої особи <g/> : запрошення мене <g/> , виступ вас <g/> ; замість цього вживається або присвійного займенника ( <g/> ваш виступ <g/> ) <g/> , або давального відмінка особового займенника ( <g/> запрошення мені <g/> ) <g/> .
doc#0 ) Гість <g/> , що оце дзвонив <g/> , мав вибір піти ліворуч до Н. або до Сербиних праворуч <g/> .