Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 , очищення <g/> , що поточно зветься дисидентством <g/> . </p><p> Хочу вірити <g/> , що malum sovieticum ( <g/> або й mors sovietica <g/> ) лікувати таки можна <g/> . Але треба великого зусилля самого « <g/> пацієнта
doc#40 ) доцільніше було б побудувати « <g/> Небо хмарами сизими вкрило <g/> » ( <g/> або вкрилося <g/> , вкрите — це вже були б особові речення <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 » ( <g/> або з відокремленням <g/> : « <g/> Верства <g/> , забута Богом <g/> , <g/> …
doc#65 Побудована вона на засаді <g/> : якщо факти не відповідають моїм бажанням ( <g/> або директивам <g/> ) <g/> , тим гірше для фактів <g/> .
doc#40 Середнє л <g/> , характеристичне для Полтавщини <g/> , Буковини <g/> , частково — Полісся й Закарпаття <g/> , вимовляється так <g/> , що кінчик язика впирається в ясна або в передній край твердого піднебіння <g/> , а сам язик приймає ввігнуту форму <g/> , так що видихове повітря проходить уздовж боків ( <g/> або одного боку <g/> ) язика <g/> .
doc#40 Замість черевики в багатьох місцевостях уживають слова ботинки ( <g/> або патинки <g/> ) <g/> , засвідченого вже в Шевченка ( <g/> хоч літеретурна мова зберігає слово черевики <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Діалектизми в їхніх ранніх творах — це лише мимовільна данина пізньому формуванню нової української літературної мови і бракові ( <g/> або недосконалості <g/> ) українських шкіл <g/> . </p>
doc#62 Але то була не мозаїка <g/> , не творений образ <g/> , а тільки купа камінчиків <g/> , з яких можна було ( <g/> або ще не можна було <g/> ) скласти цілісний образ-мозаїку <g/> .
doc#65 Де була найменша змога <g/> , вони вибирали ( <g/> або впроваджували <g/> ) слова <g/> , близькі до російських <g/> , лишаючи поза межами словника ті синоніми <g/> , що могли б збити їх з накресленого шляху <g/> .
doc#72 Ясно <g/> , що упорядники дбали насамперед за те <g/> , щоб викинути всі “ <g/> клясово ворожі <g/> ” слова <g/> , а включити всі слова “ <g/> революційні <g/> ” і так оминути можливість закиду в “ <g/> українському буржуазному націоналізмі <g/> ” <g/> : де тільки можна <g/> , вони вибирали ( <g/> або запроваджували <g/> ) слова <g/> , близькі до російських <g/> , і пропускали синоніми <g/> , що могли такому виборові перешкоджати <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , нормально говорять іде <g/> ; слово з таким же значенням <g/> , тепер нормально не вживане <g/> , гряде — алохронізм <g/> ; </p><p> 2. Якщо алохронізмом означаються ті поняття <g/> , які тепер не використовуються ( <g/> або досі не використовувалися <g/> ) <g/> , то алохронізм упізнається з того <g/> , що саме поняття не належить до звичних у мові і в мові не має свого відповідника <g/> .
doc#31 Виглядає так <g/> , що азіятський ренесанс у певних випадках ( <g/> або принаймні його предтечі <g/> ) ототожнюється з « <g/> романтикою вітаїзму <g/> » <g/> , а ця остання — з « <g/> Европою <g/> » <g/> , а всі вони — з « <g/> зеровими <g/> » <g/> , себто — новою українською інтеліґенцією <g/> .
doc#52 Але все чисто залежатиме від того <g/> , чи вони ( <g/> або їхні спадкоємці <g/> ) зможуть спуститися з чистих емпіреїв серця до тверезих деталів <g/> , земних і часто брудних <g/> , безсердечної законности <g/> .
doc#55 Цей критерій був ґвалтовно « <g/> пропонований <g/> » компартією і урядом від 1933 р. Ідеологічно цей критерій був енергійно ширений <g/> , спираючися на твердження про <g/> , мовляв <g/> , винятково близьку спорідненість цих двох мов — української й російської — з давніх-давен <g/> , а з другого боку <g/> , на погляд <g/> , що Росії належить провід на шляху до соціялізму <g/> , тоді як польський вплив ( <g/> або присутність <g/> ) був « <g/> реакційний <g/> » і « <g/> капіталістичний <g/> » <g/> .
doc#3 1871 <g/> ) <g/> , замість панівного перед тим два вуха ( <g/> або вуші <g/> ) <g/> .
doc#40 Тим часом <g/> , скажімо <g/> , в англійській або французькій мові розрізнення відкритого ( <g/> або широкого <g/> ) і закритого ( <g/> або вузького <g/> ) о використовується для того <g/> , щоб відрізнити значення слів <g/> .
doc#15 Теоретично міркуючи <g/> , всякий ряд <g/> , складений з однорядних іменників у називному відмінку ( <g/> або навіть тільки в формі називного відмінка <g/> ) містить у собі можливість відриву окремих своїх членів <g/> , а відриваючися вони набирають самостійности і можуть <g/> , особливо тоді <g/> , коли ґрунт уже підготований ( <g/> а в даному разі він підготований розгляненими випадками <g/> ) <g/> , переоформитися в називні речення <g/> . </p>
doc#9 <p> У ряді прикладів ми навмисне подавали поруч галицького ( <g/> або західноукраїнського <g/> ) варіянту <g/> , вжитого М. Коцюбинським <g/> , східно- і центральноукраїнський варіант того ж слова чи звороту <g/> , а іноді показували <g/> , що в М. Коцюбинського вживаються обидва <g/> .
doc#40 <p> Третім джерелом <g/> , що може постачати літературній мові гомоніми <g/> , є вплив різних говірок ( <g/> або мов <g/> ) <g/> .
doc#40 Але якщо в реченні є два ( <g/> або більше <g/> ) взаємно зв'язані ряди <g/> , то дістаємо складнішу конфігурацію граматичних пар <g/> .