Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Про вимову в після голосного ( <g/> в кінці слова або в середині слова перед приголосним <g/> ) мова буде в кінці цього § <g/> . </p>
doc#92 Звідси <g/> , приміром <g/> , нехіть або побоювання сказати щось добре про УПА або Дивізію « <g/> Галичина <g/> » <g/> , звідси цілковите спотворення перспективи на воєнні й повоєнні роки <g/> .
doc#15 Або запановувало усвідомлення другорядности цих означень <g/> , і тоді вони перевби- ралися в форму залежного відмінка <g/> .
doc#81 Не була вона осередком і цитаделлю вищих кляс — ті посилали своїх дітей до привілейованих закладів або до приватних шкіл <g/> .
doc#40 Ленінград 1925 або 1941 <g/> ) <g/> ; О. Пешковського ( <g/> А. Пешковский <g/> .
doc#68 <p> або <g/> : </p><p> На стінах порох і скорбота </p><p> і запах крику крови й поту <g/> . </p>
doc#81 Для мене тоді радянська схема підручника була безнадійно застаріла <g/> , для українських шкіл у Канаді вона здавалася модерною або <g/> , може <g/> , вічною <g/> .
doc#48 Тому він охоче підкреслює літературний характер своїх творів <g/> , виводячи самого себе як автора <g/> , міркуючи про техніку новелі або про свої як автора можливості так чи так спрямувати розвиток дії <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , серед наведених у § 6 архаїзмів такі <g/> , як ротмістр або опанча — водночас алотопізми <g/> , бо вони в українській мові походять з чужих мов <g/> ; або <g/> , скажімо неологізм радіольокатор <g/> , що постав у часи війни 1939-1945 рр <g/> .
doc#40 Його роля — підсилювати дію і підкреслювати її неперешкодже- ність <g/> , її залежність тільки від дійової особи ( <g/> собі <g/> ) або її корисність для співрозмовника ( <g/> тобі <g/> , вам <g/> ) або для самого мовця ( <g/> мені <g/> , нам <g/> ) <g/> .
doc#88 Сьогодні хочеться сміятися <g/> , перечитуючи стенограми « <g/> самокритичних <g/> » зібрань учених того часу або літературні твори <g/> , що представляють цей процес <g/> : « <g/> Кадри <g/> » Івана Микитенка <g/> , театральна вистава <g/> , в якій мужик критикує професорів з позиції « <g/> здорового пролетарського глузду <g/> » <g/> , або « <g/> Страх <g/> » Афіноґенова <g/> , драма з невипадково характерною назвою <g/> .
doc#40 Слово в українській мові це не просто звук або група звуків <g/> , що має певне значення і може бути вжита самостійно <g/> .
doc#19 Остання тема — основна або одна з основних у « <g/> Чорних хмарах <g/> » і « <g/> Причепі <g/> » Івана Нечуя-Левицького <g/> , « <g/> Люборацьких <g/> » А. Свидницького <g/> , « <g/> Суєті <g/> » Івана Тобілевича <g/> , щоб не згадувати інших <g/> .
doc#80 Так уже хоч би в Расіна або Вольтера <g/> .
doc#40 <p> 2. Особово-анафоричні займенники — вказують особу ( <g/> або предмет взагалі <g/> ) <g/> , яка не бере участи в розмові і тому визначається не з ситуації <g/> , а з контексту <g/> .
doc#6 Куриликів мазок прихований <g/> , Курилик тут ближчий до дитини <g/> , що вкриває фарбою “ <g/> картинки <g/> ” в книжках для розфарбовування <g/> , ніж до Моне або Сера <g/> .
doc#24 8. Лялькове дійство <g/> , або повстання крови <g/> .
doc#40 Сполучення хлопці літ або посуд форм і кольорів не можливі <g/> . </p>
doc#9 Вони <g/> , по-перше <g/> , повертаються до норм літературної мови двадцятих років <g/> , по-друге <g/> , з них читачі сприймають і деякі нові галицизми <g/> , яких досі не знали або знали хіба в поетичній мові <g/> .
doc#10 До Курило ці форми пояснювали або асиміляцією о до наступного наголошеного а <g/> , — але тоді лишається незрозумілим <g/> , чому ця зміна охопила лише кільканадцять слів <g/> , не порушивши низки інших <g/> , таких як коза <g/> , козак тощо <g/> , — або наявністю старих праслов'янських варіянтів <g/> .