Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Одначе не всякий звук або група звуків становлять собою слово <g/> .
doc#12 <p> Риску пишемо <g/> : </p><p> 1. Між підметом і складним присудком <g/> , якщо нема дієслівної зв'язки <g/> , а присудок виражений іменником <g/> , особовим займенником <g/> , числівником або дієйменником <g/> , напр <g/> .
doc#40 З цього погляду голосні звуки поділяються на лябіялізовані ( <g/> з випнуто-заокругленими губами <g/> ) і нелябіялізовані ( <g/> з нормальним або розтягненим становищем губів <g/> ) <g/> . </p>
doc#16 І ще треба довести <g/> , з якої саме з цих двох причин большевики нападають на Донцова <g/> , водночас замовчуючи <g/> , скажімо <g/> , Ольжича <g/> , або Юрія Липу <g/> , або Й. Позичанюка <g/> , які були суб'єктивно не меншими ворогами большевизму <g/> , а об'єктивно може далеко небезпечнішими <g/> .
doc#40 По-українськи тут слід було б ужити двох іменників або іменника з прикметником <g/> , напр <g/> .
doc#78 <p> Ця чернігівська традиція української літературної мови не згасла одночасно з ліквідацією Гетьманщини <g/> , а плекалася або давалася взнаки протягом усього 18 <g/> , а почасти й на початку 19 ст <g/> .
doc#40 <p> При приголосних с <g/> , з <g/> , ц <g/> , ж <g/> , ш <g/> , т <g/> , д <g/> , ч показник -ся ніколи не скорочується в -сь <g/> , натомість підлягає уподібненню з ними або уподібнює їх собі <g/> , так що витворюються такі звукові варіанти <g/> : в другій особі однини -ш + ся <g/> ) -сся <g/> : несешся <g/> , хвалишся ( <g/> вимова <g/> : несесься <g/> , хвалисься <g/> ) <g/> ; в третій особі однини і множини -ть + -ся <g/> ) -цця <g/> : несеться <g/> , хвалиться ( <g/> вимова <g/> : несецьця хвалицьця <g/> ) <g/> .
doc#72 В суті речі <g/> , проти них могли виступати або цілком нетямущі <g/> , або ті <g/> , що одверто орієнтувалися на Росію <g/> , як <g/> , наприклад <g/> , читач <g/> , лист якого цитує Грінченко <g/> : “ <g/> Одкиньте набік всю Галичину <g/> , бо вона нам хоть і рідна сестра <g/> , рідніша конечно <g/> , як Московщина <g/> , але живе од нас далеченько <g/> , та ще до того вона <g/> , вештаючись між разними слов'янськими народами <g/> , ввела в свою літературу багато таких слів <g/> , що вони для нашого народу на перший час покажуться трудно понятними і чужішими од " <g/> московських <g/> ” <g/> , бо з цими ми мусіли поневолі зріднитися <g/> ” ( <g/> 68 <g/> ) <g/> .
doc#88 Або завжди лише боягузом <g/> .
doc#9 або горнишна <g/> » — С. 370 <g/> ; рос <g/> .
doc#81 <p> Кілька тижнів або й місяців минуло без навчання <g/> , а тоді поширилася поголоска <g/> , що наш клясний наставник Марк Самойлович Єлецький створює з піднаглядних своїх учнів приватну групу <g/> , де буде викладати більш-менш за гімназійною програмою <g/> .
doc#89 Культпоходи звичайно позначали те <g/> , де попит був обмежений або ніякий <g/> .
doc#1 Уже в « <g/> Неофітах <g/> » ( <g/> поемі <g/> , що відкриває цей період <g/> ) вражає безпрецедентне поєднання церковнослов'янізмів <g/> , що <g/> , як звичайно <g/> , асоціюються з церквою або клясичною поезією <g/> ; вульгаризмів <g/> , що їх поети досі рідко допускали в серйозній поезії <g/> , та декількох словосполучень <g/> , типових для народніх пісень <g/> .
doc#40 , у реченні « <g/> Тільки вітер пилом заміта <g/> » ( <g/> Антіох <g/> ) тільки прилягає до вітер <g/> ; якби побудувати це речення « <g/> Вітер тільки пилом заміта <g/> » або « <g/> Вітер пилом тільки заміта« <g/> , то тільки прилягало б відповідно до іменника пилом і до дієслова заміта <g/> .
doc#52 Одиниці переглядають марксизм ( <g/> чи « <g/> марксизм <g/> » <g/> ) і вдаються до новітньої релігії Бердника <g/> , до фізіократизму Миколи Руденка або повертаються до традиційного християнства <g/> . </p>