Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 про мене <g/> . Я думаю <g/> , спочатку люди довідуються <g/> , а тоді рекомендують або не рекомендують Я йому не
doc#102 . Я йому тоді кажу <g/> : « <g/> Ну <g/> , Ви ж напишіть мені щось <g/> » <g/> . А він так трошки зам'явся і каже <g/> : « <g/> Це не моя книжка
doc#102 , приймав і т. д„ то він не знав' тієї статті <g/> . А потім хтось йому <g/> , очевидно <g/> , дав її <g/> , а може <g/> , й сам
doc#102 статті <g/> . А потім хтось йому <g/> , очевидно <g/> , дав її <g/> , а може <g/> , й сам знайшов <g/> . Після тієї моєї статті про «
doc#102 і була така система <g/> : спочатку брали по запису <g/> , а потім робили кращу <g/> , середню і гіршу <g/> . Не
doc#102 . Писав він майже без помилок чи без помилок <g/> , а в ті роки це було рідкісне явище <g/> , бо народ був не
doc#102 вишиваній сорочці <g/> : не така <g/> , що продається <g/> , а така <g/> , що мама пошила <g/> , — була вона з рожевої
doc#103 різними способами — довго жити не варто <g/> . А понад 90 років — просто непристійно <g/> … » <g/> . 12
doc#103 , звань можна продовжувати й продовжувати <g/> . А можна написати лише два слова — Юрій Шевельов <g/> .
doc#103 душа <g/> » на той час була вільною від своїх справ <g/> … А ще донедавна <g/> , рік чи два тому <g/> , я ходив до
doc#103 б <g/> , щоб вона була не лише моїм життєписом <g/> , а й пам'яткою всім тим <g/> , хто мене формував <g/> . У житті
doc#103 , де йшлося про інших <g/> , було « <g/> дуже цікаво <g/> » <g/> , а коли дійшла й до свого імені <g/> , раптом усе стало «
doc#103 по-різному <g/> . Одна особа вважає себе генієм <g/> , а інша має протилежну думку <g/> . Навіть коли люди
doc#103 почуття <g/> , щоб про нього говорити раціонально <g/> . </p><p> — А « <g/> думки інших <g/> » про Вас коли-небудь « <g/> брали
doc#103 , в Лос-Анджелесі <g/> , написали <g/> , що я — антисеміт <g/> . А в мене були і друзі-євреї <g/> , і євреї писали про
doc#103 на здобуття цієї найвищої премії України <g/> , а отримали Ви її лише після смерти автора «
doc#103 багато років зустріч таки відбулася <g/> . І не одна <g/> , а дві <g/> . Коли я був у Києві <g/> , вже після 24 серпня 1991
doc#103 роман <g/> , невдалий <g/> , мушу сказати <g/> . </p><p> А потім у нас відбулася ще одна зустріч
doc#103 , у якому просив посприяти його визволенню <g/> , а я міг <g/> , та не захотів <g/> . Можливо <g/> , такий лист і
doc#103 їх мати <g/> . Але за те <g/> , чого удостоїли <g/> , дякую <g/> . </p><p> — А хто для Вас був і лишається найбільшим