Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#11 каже нам про затемнення світу ( <g/> сонце далеко <g/> , а світ ось- тутечки <g/> ) <g/> . Ця сміхотлива гра -
doc#12 ( <g/> відповідно до закінчення -а в жіночому роді <g/> ) <g/> , а прикметники м'якої групи <g/> , -їй ( <g/> відповідно до
doc#12 , фаза <g/> , фантазія <g/> , фізика <g/> , фраза <g/> . </p><p> Пишемо с <g/> , а не з в словах <g/> : версія <g/> , експансія <g/> , емульсія <g/> ,
doc#14 , але вірмо <g/> , що з ним <g/> , і те <g/> , що людина — це історія <g/> , а історія — це людина <g/> , а можна б піти й ще далі <g/> , і
doc#15 походженням називних речень <g/> . Але про це далі <g/> , а зараз нам слід повернутись до російського
doc#15 виразно сприймаємо зв'язок з минулим часом <g/> ; а справжні називні речення <g/> , як це правильно
doc#15 все таки трапляються <g/> : </p><p> Люди жнуть або косять <g/> , а її Андрій йде стежкою <g/> , ремінна торба через </p>
doc#15 цього потрібна ще й втрата предикативности <g/> , а предикативність ця забезпечується в подібних
doc#15 в тому <g/> , що дія виражається в реченні іменником <g/> , а дійова особа - словом з присвійним значенням <g/> .
doc#15 , вона може бути зведена до таких тверджень <g/> : а <g/> ] приймається триподіл Пєшковського <g/> , а в
doc#15 25,39 <g/> , 60 ( <g/> прим <g/> . 122 <g/> ) <g/> , 72 ( <g/> прим <g/> . 139 <g/> ) п назви 65 а незалежний 89 ° окличний 29 а присудковий 38 а
doc#15 постання 49 <g/> , 72 </p><p> двоелементність 87,89 а </p><p> еволюція 38 ° </p><p> екзистенціяльне 39 <g/> , 25 а з </p>
doc#16 він будував на українських традиціях <g/> , а з українських традицій він намагався
doc#16 позначитися такими фатальними наслідками <g/> , а його великою заслугою лишилася емансипація
doc#18 — </p><p> Все покину і полину </p><p> До самого Бога </p><p> Молитися <g/> … А до того — </p><p> Я не знаю Бога <g/> . </p><p> Минуло шістдесят років <g/> ,
doc#19 погляду <g/> . Людина ця не тільки фактично була <g/> , а і відчувала себе нащадком запорізьких козаків
doc#19 « <g/> Ой чорняву з душі люблю <g/> , до білявки залицяюся <g/> , а з рудої та з дурної щовечора насміхаюся <g/> » і т. п. <g/> )
doc#19 висмоктувати соки зі своєї родини <g/> , а значить і зі свого народу <g/> , як це робить
doc#19 Терпуг <g/> , що в нього армійці вивезли трьох дочок <g/> , а він затявся й не дав їм ні шеляга <g/> , не зважаючи на
doc#20 операції <g/> . Ми ніколи не довідаємося <g/> , чи воно <g/> , а може й саме спрямування на операцію не були