Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#94 треба будувати не з абстрактною людиною <g/> , а з людьми <g/> , як їх витворив попередній суспільний
doc#94 демократією чи принаймні шляхом до неї <g/> . А в реабілітаціях <g/> , проголошуваних
doc#95 . Щодалі ми говорили з більшою зацікавленістю <g/> , а українських слів у його мові більшало <g/> . Коли наш
doc#95 у його мові більшало <g/> . Коли наш рейс скінчився <g/> , а був він довгенький <g/> , парубійкова мова була вже
doc#96 . Сьогодні готовий передній фасад з дзвіницею <g/> , а решта виведена <g/> , але ще в риштованні <g/> . Мене взяв
doc#97 . Містка полиця в твоїй <g/> , читачу <g/> , книгозбірні <g/> . А ми завжди поспішаємо <g/> . Куди <g/> ? Може <g/> , до нічого <g/> ? </p><p> Ще
doc#97 Пише він історію підневільних років Шевченка <g/> , а в ті підневільні роки поет-салдат <g/> , як правило <g/> ,
doc#100 городничим — хай благословить Вас Бог <g/> , а я не винен <g/> … </p><p> В. М. <g/> : Дякую <g/> , Юрію Володимировичу <g/> ,
doc#101 , бо нормальні розмовляють <g/> , як пташка співає <g/> . А взагалі — 80 — 85 відсотків мого мовлення —
doc#103 , у якому просив посприяти його визволенню <g/> , а я міг <g/> , та не захотів <g/> . Можливо <g/> , такий лист і